Гельмінтози – паразитичні черви, які можуть вражати людей, тварин, птахів, риб, рослини, зараження якими відбувається харчовим або контактним шляхом. Гельмінти поширені майже скрізь і вражають велику частину населення планети. У людини виявлено паразитування понад 270 видів гельмінтів, але тільки 40 з них є облігатними паразитами людини, решта вражають людей випадково. Особливо схильні до гельмінтних захворювань діти.
Клінічні прояви гельмінтозів багато в чому неспецифічні і можуть мати різні маски інфекційних та неінфекційних захворювань, що обумовлює труднощі їх діагностики, ускладнює перебіг вже наявних хвороб у дітей і сприяє їх хронізації в дитячому віці.
Важливо пам´ятати, що глисти не лише ,,об’їдають” господаря, вони ще й зумовлюють порушення імунітету. Інвазованій паразитами дитині важче буде справитися з навалою вірусів в холодну пору року. Крім того, у малюка часто знижується апетит, з’являється: алергія, порушується травлення, трапляються нервові розлади. Частіше у дітей наявність глистяної інвазії проявляється блідістю шкірних покривів, особливо обличчя, появою темних кіл під очима, порушенням апетиту, іноді періодичної нудотою, блюванням, болем в животі невизначеного характеру, частіше в ділянці пупка тощо. Уражені гельмінтами діти вередливі та плаксиві, перебірливі у харчуванні.
Захиститися від зараження яйцями чи личинками гельмінтів можна дотримуючись елементарних правил гігієни.
Перш за все це виховні заходи.
Дітей треба навчати всім гігієнічним заходам, а не просто проводити їх разом з дитиною.
Тоді батьки можуть бути впевнені в тому, що дитина помиє руки після туалету чи вулиці, не стане їсти немите яблуко або сливу і т.д.
Англійське прислів’я каже “Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе”. Тому самі дорослі повинні дотримуватися правил особистої гігієни, і таким чином вчити дитину.
Овочі та фрукти також необхідно ретельно мити. Неприпустимо зірвати плід з грядки чи дерева, обтерти руками і з´їсти. Особливо обережними треба бути при вживанні полуниці і городньої суниці – вони ростуть близько до землі, їх часто удобрюють гноєм, а в структурі цих ягід багато мікроволосків і поглиблень, які сприяють утриманню яєць глистів. М’ясо і риба повинні бути дуже ретельно оброблені до повної готовності.
Важливо ніколи не вживати воду з відкритих водойм і некип’ячену воду з крана.
Діти вдома не повинні грати в коридорі і туалеті, а також грати з вуличним взуттям.
Регулярно треба проводити повне прибирання квартири із застосуванням дезінфікуючих засобів. І не можна забувати про те, що для профілактики глистів у дітей, треба періодично мити дитячі іграшки з милом.
На вулиці батьки повинні бути найбільш уважними і стежити, щоб діти нічого не брали в рот і грали тільки в спеціально обладнаних пісочницях. Також краще з дитинства привчати дітей ніколи нічого не їсти на вулиці. Для цього батьки простоне мають пропонувати дітям їжі під час прогулянок і не споживати їжу самі.
Маленькі діти не повинні мати контактів з необстеженими і, тим більше, вуличними тваринами. Якщо таке вже сталося, треба ретельно вимити руки дитини і провести надалі планову профілактику глистів у дітей за допомогою одного з ефективних і безпечних препаратів від глистів.
Важливо турбуватись про повноцінне харчування, що в достатній кількості забезпечує організм усіма поживними речовинами, особливо вітамінами С, Д та А.
Позитивне значення тут має і стимуляція загального імунітету. Вона знижує ймовірність зараження гельмінтами, перешкоджає міграції паразитів по організму та досягненню ними статевозрілої стадії, скорочує тривалість їхнього життя в організмі.
Можливе проведення медикаментозної профілактики препаратами від глистів дітям старше 2-х річного віку двічі на рік: восени, при перших заморозках, і навесні, але для правильного призначення препарату обов´язково необхідно проконсультуватися з лікарем.
Найбільш поширеними серед гельмінтів являються гострики, чому сприяє легкість зараження ними через руки, овочі, фрукти, цитрусові, воду, інші харчові продукти забруднені яйцями цих гельмінтів.
Зручні умови для зараження дітей гостриками створюються в дитячих дошкільних закладах, де діти не маючи достатніх гігієнічних навиків, на протязі дня тісно спілкуються між собою, граються одними іграшками на одному килимі, тощо.
Значна кількість гельмінтів знаходиться в кишечнику хворого, інші можуть вражати печінку, легені, мозок, шкіру.
Гельмінти виділяють отруйні речовини, які викликають у дитячому організмі такі зміни:
- нервові розлади (відставання в розумовому та фізичному розвитку, порушення сну, дратівливість);
- алергічні прояви (астматичний кашель, висипи на шкірі,еозинофілія);
- розлади з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, пронос, закрепи, спазми кишечнику);
- дисбактеріоз кишечнику;
- анемію (малокрів’я);
- пригнічення імунітету та перешкода його формуванню у щеплених дітей.
При підозрі на глистяну інвазію необхідно звернутися до лікаря-педіатра.
Лікар педіатр Старосинявської АЗПСМ Є.В.Стаднік