Захворювання дихальних шляхів, зумовлене незворотнім розширенням об’єму альвеол і деструктивними змінами їхніх стінок. Внаслідок цього відбувається розтягнення тканин, утворення порожнин з повітрям, а також надмірна затримка повітря в легенях, адже при такій патології частково втрачається їхня еластичність. Небезпека емфіземи легень полягає у ризику розвитку легеневої недостатності, гіпертензії чи пневмотораксу. Разом з хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою емфізема легень входить в групу хронічних обструктивних захворювань легень. Хронічний бронхіт та емфізема легень перебігають зазвичай одночасно ( їх виникненню сприяють одні і ті ж фактори ), однак прояви одного з цих захворювань можуть домінувати в клінічній картині.

Руйнування альвеолярної стінки проходить під дією протеолітичних ферментів лейкоцитів , що задіяні у запальному процесі; в нормі цьому процесу запобігає антипротеолітична система.

Послаблення еластичних властивостей легень приводить до того, що під час видоху і в наслідок , підвищення внутрішньогрудного тиску мілкі бронхи, які не мають свого хрящового каркасу, не мають еластичної тяги легень, пасивно спадаються, збільшуючи при цьому бронхіальний опір на видосі і підвищуючи тиск в альвеолах – експіраторний колапс лежить в основі незворотньої бронхіальної обструкції при розвитку емфіземи легень.

Вениляційно-перфузні порушення створюють умови для виникнення легеневої гіпертензії; хронічна гіпоксія сприяє розвитку компенсаторного еритроцитозу.

Емфізема легень характеризується хронічним погіршенням функції легень, що призводить до характерних симптомів, включаючи утруднене дихання, особливо під час фізичних навантажень, через мірну втомленість через неефективну газообмін та розширення грудної клітки. Пацієнти часто відчувають кашель, який може супроводжуватися виділенням мокротиння. З’явлення синюватих відтінків на шкірі та слизовій оболонці також може бути ознакою кисневої недостатності, пов’язаною з емфіземою легень.

Інші симптоми включають погіршення загального самопочуття, втрату апетиту, погіршення фізичної активності та недостачу ваги. У пацієнтів з емфіземою легень також часто відзначається відчуття тиску в грудній клітці та часті респіраторні інфекції через ослаблений імунітет та порушене функціонування легеневих тканин.

Утруднене дихання: Зазвичай наростає поступово і може проявлятися особливо при фізичних навантаженнях.

Кашель: Супроводжується виділенням мокроти і може бути постійним або приступоподібним

Втомленість: Через мірна втомленість через неефективну газообмін в легенях. Синюшність шкіри та слизових оболонок: Може бути ознакою кисневої недостатності, яка пов’язана з емфіземою.

Втрата апетиту та ваги: Обумовлені як фізіологічними змінами в організмі, так і ослабленням пацієнта в зв’язку з хворобою

Діагностика розпочинається з огляду пацієнта та збору анамнезу. Зважаючи на скарги лікар призначає лабораторні обстеження (загальний аналіз крові та аналіз мокротиння), рентгенографію органів грудної порожнини, дослідження функцій зовнішнього дихання, дослідження газового складу крові. Комп’ютерна томографія є найбільш точним методом діагности, адже виявляє наявність емфіземи та булл, розміри (різновидом захворювання є бульозна емфізема. Характеризується утворенням в легеневій тканині пухирця, який заповнений повітрям. Вони можуть бути поодинокі або множинні, найчастіше розташовані у верхній частині легень. Розмір 1-5 см, але іноді сягають 10-15 см).

Лікування симптоматичне : дихальна гімнастика, направлена на максимальне включення діафрагми в акті дихання, виключення паління та інших шкідливих впливів, в тому ж числі професійних; застосування за показами муколітиків, бронходілататорів, киснева терапія, хірургічне лікування, трансплантація легень. Приєднання бронхолегеневої інфекції потребує призначення антибіотиків

Профілактика захворювання:

  • Здоровий спосіб життя.
  • Відсутність впливу шкідливих факторів виробництва та навколишнього середовища.
  • Своєчасна діагностика і лікування захворювань органів дихання.
  • Вакцинація проти грипу.

Бережіть своє здоров’я, з повагою сімейний лікар Старосинявської АЗП/СМ Оксана НАЙКО