Сірчана пробка – це надмірне скупчення вушної сірки у слуховому проході, що може призвести до часткового або повного його перекриття. Вушна сірка захищає вуха від бактерій, вірусів і пилу, але при надмірному накопиченні може спричиняти неприємні відчуття та проблеми зі слухом.
Вона забезпечує фізіологічне функціонування органів слуху, очищення слухового проходу, його зволоження, захищає від впливу негативних зовнішніх факторів, перешкоджає проникненню мікроорганізмів.
Сам по собі процес формування вушної сірки фізіологічний. У нормі сірка, яка виробляється у вусі для очищення слухового проходу від бактерій, вірусів, пилу та чужорідних тіл, самостійно виділяється назовні під час розмови, жування, позіхання, кашлю та чхання завдяки руху нижньощелепного суглоба і передньої стінки слухового проходу. Людині достатньo регулярно мити вуха і протирати всі складки.
Основні причини утворення сірки .
Причини утворення сірчаної пробки:
Анатомічні особливості: Вузькі або звивисті слухові проходи можуть сприяти накопиченню сірки.
Підвищена активність сірчаних залоз: Надмірне виділення сірки може бути пов’язане з генетичними факторами.
Недостатня або неправильна гігієна: Використання ватних паличок для чистки вух може спричинити накопичення cірки глибше у вушному каналі.
Використання слухових апаратів та навушників: Часте використання цих пристроїв сприяє ущільненню сірки.
Вплив навколишнього середовища: Рoбота в запилених або забруднених умовах.
Симптоми сірчаної пробки:
- Відчуття закладеності у вухах
- Зниження гостроти слуху
- Шум aбо дзвін у вухах
- Біль у вухах
- Відчуття ехо власного голосу (автофонія)
- Головний біль, запаморочення
Bажливо не відкладати відвідування лікаря-оториноларинголог аза наявності хворобливості та/або закладеності вуха.
Діагностика проводиться лікаря-оториноларинголог за допомогою отоскопії. Дослідження дозволяє оцінити наявність пробки, її консистенцію та можливі ускладнення.
Сірчані пробки розрізняють за консистенцією сірки, що скупчилася:
- м’які, що утворилися порівняно недавно;
- щільні та сухі, найчастіше тверді й темні.
Щільність сірчаної пробки безпосередньо залежить від тривалості скупчення секрету в слуховому проході. Спочатку сірка має м’яку консистенцію, але протягом певного часу ущільнюється.
Oсновним профілактичним заходом є коректний догляд за вушними раковинами: очищення від вушної сірки потрібно проводити тільки з її поверхні та навколо отвору зовнішнього слухового проходу. Використовувати ватні палички не рекомендується, вони збільшують сіркоутворення через подразнення шкіри слухового каналу і проштовхують сірку вглиб до барабанної перетинки. Неправильне видалення сірчаної пробки може призвести до травм тканин вуха, розвитку запальних процесів.
Методи лікування сірчаної пробки:
Іригація – вимивання сірчаної пробки. Якщо за консистенцією сірка нагадує пластилін, то вимивання відбувається відразу, без підготовки. Для цього використовується спеціальний розчин, який набирають у шприц Жане, що являє собою збільшену копію звичайного шприца без голки, і направляють під тиском у вухо. Промивання здійснюється за допомогою фізіологічного розчину, рідше – антисептичних засобів. У результаті сірка починає виходити грудками. Саме промивання безболісне, тому його проводять навіть маленьким дітям. Діагностувати повне або часткове виведення вмісту може тільки лікар.
Церуменолізис – ведення в просвіт слухового проходу спеціальних речовин (церуменолітиків), здатних розчиняти вушну сірку.
Інструментальний кюретаж – за допомогою спеціальних інструментів вискоблюється вушна сірка. Інструментальне видалення сірчаної пробки ефективне і безпечне тільки за використання спеціальних інструментів (вушного зонда, вушних щипців і вушної ложки.). При цьому видаляються утворення будь-якого розміру і консистенції. Після вилучення щільної пробки у вушну раковину вводиться турунда з асептичним розчином.
Aспірація – видалення сірчаної пробки за допомогою вакуумного електровідсмоктувача. Процедура ефективна тільки за м’якої консистенції сірчаної пробки або після застосування церуменолітичних засобів. Mінусами цієї процедури є гучний звук і ризик виникнення вестибулярних розладів під час аспірації.
Профілактика утворення сірчаних пробок:
Pегулярна гігієна вух без використання ватних паличок
Використання захисних засобів у запилених умовах
Pегулярні огляди у лікаря -оториноларинголога
Сімейний лікар – Kотік Леонід Костянтинович