Екзема є найбільш поширеним алергічним захворюванням шкіри. Частка екземи у структурі дерматологічної захворюваності складає від 15% до 20%, а серед госпіталізованих хворих – 20% – 40%. На екзему хворіють як чоловіки, так і жінки, частіше в активному працездатному віці – 30-60 років. Дитяча екзема є одним із клінічних проявів атопічного дерматиту.
В останні роки екзема має тенденцію до більш тяжкого клінічного перебігу з розвитком ускладнень, хронізацією патологічного процесу на шкірі, частими рецидивами, резистентними до стандартних методів лікування, що є причиною тривалої непрацездатності пацієнтів, зниження якості їх життя та соціальної активності.
Класифікація та клініка екземи
Загальноприйнятої класифікації екземи немає, за клінічними проявами та перебігом виділяють наступні клінічні форми екземи:
- справжня (істинна, ідіопатична) екзема;
- мікробна (паратравматична, варикозна, мікотична, нумулярна) екзема;
- себорейна екзема;
- професійна екзема;
- дитяча екзема.
За перебігом розрізняють гостру, підгостру та хронічну стадії екземи.
Принципи діагностики та лікування екземи
Діагностика екземи з типовими клінічними проявами нескладна. Поліморфні елементи з мікровезикулами і мікроерозіями з утворенням “серозних криничок”, мокнуття, значний свербіж, тривалість перебігу, схильність до рецидивів – характерні ознаки екземи.
Лікування
Лікування хворих на екзему повинно бути комплексним, з урахуванням виду та стадії дерматозу. Лікувальна програма включає гіпоалергенну дієту (дієта № 5, 9), системну та зовнішню терапію дерматозу, а також корекцію нервових, нейроендокринних порушень, санацію осередків хронічної інфекції, обмеження контакту з водою тощо.
Гіпоалергенна дієта передбачає виключення облігатних харчових алергенів, екстрактивних речовин, алкоголю тощо. Елімінаційні дієти більш ефективні при виявленні продуктів, що провокують виникнення алергійного процесу. Якщо такі не виявлено, то призначають дієту з виключенням продуктів, що мають сенсибілізуючі властивості – цитрусові, горіхи, рибу і рибні продукти, каву, шоколад, копчені вироби, оцет, гірчицю, майонез та інші спеції, хрін, редьку, томати, баклажани, гриби, яйця, молоко, полуницю, диню, ананас, мед
Системна терапія хворих на екзему включає: дезінтоксикаційні засоби. сорбенти; гіпосенсибілізуючі засоби ; антигістамінні засоби І, ІІ та ІІІ покоління за вибором. У випадку поширених та торпідних до лікування формах екземи пацієнтам призначають глюкокортикоїдні засоби для системного застосування коротким курсом. При порушеннях сну, наявності невротичних розладів хворим застосовують транквілізатори , седативні засоби . Також пацієнтам призначають адаптогени (гліцисед); ферментні препарати (при виявленні ферментативної недостатності підшлункової залози). Хворим на екзему за показами призначають імунотропні препарати згідно до виявлених змін при імунологічному дослідженні крові. Хворим також рекомендують вітаміни чи їх комплекси (А, Е, С).
Зовнішнє лікування хворим на екзему призначають диференційовано: в гострій стадії екземи – примочки (з 2% розчином борної кислоти, відваром кори дуба та ін.), після чого шкіру у вогнищах обробляють аніліновими барвниками. При виразних проявах запалення (гостра та підгостра стадії) – застосовують топічні кортикостероїди на гідрофільних основах. При ускладненні інфекцією (бактеріальною, грибковою) – хворим призначають комбіновані кортикостероїдні лікарські засоби. При хронічних проявах захворювання (виразна інфільтрація та ліхеніфікація) – препарати на гідрофобних основах, що містять преднізолон, сечовину, бетаметазону валерат, саліцилову кислоту. При ураженні шкіри обличчя застосовують креми, що містять мометазону фуроат, метилпреднізолону ацепонат, гідрокортизону тощо.
Профілактика.
При досягненні клінічної ремісії або покращення пацієнти підлягають диспансерному нагляду у лікаря-дерматовенеролога. Під час огляду звертається увага на: дотримання рекомендацій, наданих при виписці зі стаціонару, регулярність обстеження суміжними спеціалістами (алерголог, терапевт, гастроентеролог, ендокринолог, психоневролог). Уражені ділянки шкіри потребують постійного догляду, що включає індиферентні креми або мазі, які за необхідності містять кортикостероїди, кератолітичні засоби, вітаміни групи А і Е. Хворим рекомендують гіпоалергенну дієту. Реабілітаційна програма передбачає усунення чинників, що провокують погіршення стану (хронічні осередки інфекції, гострі респіраторно-вірусні інфекції, стреси тощо), при варикозній екземі – лікування варикозного симптомокомплексу, трофічних виразок. Пацієнтам рекомендують уникати контакту з хімічно активними речовинами (цемент, пральні порошки, пасти, фарби, лаки тощо), синтетичною і вовняною тканиною. Курортотерапія показана при хронічних формах захворювання у стадії ремісії.
З повагою, сімейний лікар Старосинявської АЗП/СМ Тетяна Чернявська