Цистит

 Запалений сечовий міхур — явище неприємне, небезпечне і, на жаль, поширене. Гострий і хронічний цистит часто трапляються лікарям-урологам. Здебільшого пацієнти — це жінки від 18 до 40 років. У чоловіків цистит трапляється рідше, але протікає важче. У чому підступність недуги та як із нею боротися? Відповімо на ці питання в нашій статті.

Що таке цистит

Здоровий сечовий міхур складається з трьох оболонок: м’язова, зовнішня і слизова. Для організму важливі всі три шари, але безпосередньо із сечею контактує слизова оболонка. Вона вкрита епітелієм із товстими клітинами. Основна функція цього шару — не дати сечі проникнути в інші тканини.

Коли клітини епітелію руйнуються, сеча контактує з ніжними шарами, роз’їдає їх, спричняє біль. Виникає запалення слизової, яке називають циститом. Відбувається це під дією різних чинників: інфекційних, хімічних, термічних.

Якщо захворювання виникає вперше, мова йде про гострий цистит. Бажано одразу відвідати лікаря-уролога. Але якщо гостра форма повторюється, слизова оболонка втрачає міцність і еластичність, цистит плавно переходить у хронічний. Справитися з ним уже набагато важче.

Цистит — це не просто фізіологічне захворювання. Воно тягне за собою психологічні проблеми. Постійні болі, позиви в туалет, нічні пробудження впливають на емоційний стан і комфорт.

Цистит: причини й особливості

Причин недуги безліч, але в основному це інфекція, що потрапила до сечового міхура. Якими можуть бути причини циститу — допоможе розібратися таблиця:

Форми циститу можуть переплітатися. Наприклад, за переохолодження (температурний чинник) активізується патогенна мікрофлора в сечовивідних шляхах.

Традиційно говорять про захворювання інфекційної природи. Яка ж мікрофлора впливає на його розвиток? Розглядаючи причини циститу, неможливо не сказати про його збудників1:

• Кишкова паличка спричиняє недугу в 70–95% випадків. Ця бактерія живе в організмі здорової людини завжди. Небезпека з’являється в разі її підвищеного розмноження. У сечовий міхур вона може потрапити з фекалій під час гігієнічних процедур.
• Стафілокок — другий за частотою винуватець інфекції. Спричиняє цистит у 5–20% випадків.
• Клебсієли, протеї, інші ентеробактерії. Також представники нормальної мікрофлори, але варто уникати їхнього потрапляння в сечовий міхур.
• Мікоплазми, хламідії та уреаплазми. Ці патогени — яскраві представники статевих інфекцій.

Будь-які мікроорганізми можуть довго перебувати на тілі людини, але активізуються вони в зручний момент. Основне завдання — не допустити їхнього потрапляння в сечовий міхур.

Ознаки циститу

Якщо первинний цистит не лікувати вчасно, він може спричиняти запалення нирок (пієлонефрит) та інші ускладнення. Тому важливо помітити його і відвідати лікаря за перших же симптомів.

Основні ознаки циститу в чоловіків і жінок:

• Біль під час сечовипускання. Його характер може відрізнятися — ріжучий або ниючий.
• За бурхливого перебігу хвороби біль присутній не тільки під час походу в туалет. Може нити ділянка під лобком (там, де розташована уретра), а під час спорожнення, навпаки, виникає відчуття полегшення.
• Часте сечовипускання. Зумовлено постійним подразненням сечового міхура, який дає сигнал до спустошення. Водночас рідини в ньому може не бути зовсім або виділятися мала кількість. Людина ходить у туалет кілька разів на годину, але практично даремно.
• В’язкі гнійні виділення при циститі свідчать про активне розмноження бактерій.
• Позиви в туалет виникають вночі — 3–4 рази та більше.
• Важке й повільне сечовипускання. Чоловіки при циститі скаржаться, що їм важко почати сам процес випорожнення.
• Зміна кольору сечі. Вона стає темно-коричневою, з’являються пластівці, погіршується запах. За наявності будь-якої ознаки потрібно звернутися до лікаря. Є три чинники, які свідчать про те, що захворювання потребує термінової медичної допомоги та загрожує ускладненнями.

Небезпечний цистит — симптоми:

• Кров у сечі.
• Температура при циститі — від 38,5 і вище.
• Постійні болі в попереку, що свідчать про запалення нирок.

У маленьких дітей перші ознаки змазано. Захворювання починається з нудоти та блювання, дитина стає вередливою. У літньому віці симптоми циститу також можуть бути нехарактерними, супроводжуватися нетриманням сечі.

Діагностика циститу

За підозри на цистит рекомендується відвідати не тільки уролога. Жінкам потрібен гінеколог, оскільки інфекція може бути присутньою в піхві. У чоловіків цистит тісно пов’язаний зі станом простати, тому похід до проктолога обов’язковий. Загалом, діагностика циститу включає два напрями — інструментальний та лабораторний.

Інструментальні методи:

• УЗД нирок, сечового міхура й сечоводу.
• Рентгенографія. Протипоказана вагітним жінкам, а УЗД у «положенні» не завжди показує деякі відділи уретри. Тому профілактика циститу важлива ще на етапі планування вагітності.

Комп’ютерну томографію призначають в окремих випадках.

Аналізи на цистит:

• Загальний аналіз сечі та крові. Наявність лейкоцитів свідчить про розвиток інфекції.
• Біохімічний аналіз крові визначає зміни в нирках.
• Аналіз за Нечипоренко під час циститу показує приховане запалення. Цей метод оцінює осад сечі.
• Бакпосів сечі та мазок на мікрофлору з органів репродуктивної системи. Допомагають визначити збудника й підібрати антибіотик.

Після підтвердження діагнозу лікар визначає, як лікувати цистит у кожному окремому випадку.

Лікування циститу

Терапія при циститі залежить від його природи.

1. Неінфекційний цистит: лікування полягає в усуненні несприятливих чинників. З організму потрібно вивести накопичені бактерії. Ще до походу до лікаря можна почати застосовувати німецький фітоніринговий препарат Канефрон® H.
2. Чутливий сечовий міхур (інтерстиціальний цистит) лікується антидепресантами, антигістамінними та протизапальними засобами. Також застосовують фізіотерапію від циститу неінфекційної природи.
3. Все ж 90% випадків спричинено бактеріальними інфекціями. Тому головне завдання лікування — вбити збудник.

Лікувати цистит антибіотиками прийнято у світовій практиці. Але сьогодні це спричиняє низку проблем:

• Препарат потрібно з обережністю призначати вагітним, оскільки антибіотики впливають на плід2.
• Антибіотики можуть надавати побічні дії на різні органи.
• ВООЗ стверджує, що антибіотикорезистентність3 сьогодні — поширене явище. Багато бактерій адаптувалися до сучасних препаратів і виживають під їхньою дією.

На жаль, при ускладнених формах захворювання не обійтися без антибіотика. Якщо ж цистит неускладнений, лікування можна замінити на медичні фітонірингові препарати на основі рослин.

Під час фітотерапії застосовують засоби на основі рослинної сировини. В урологічній практиці добре зарекомендувала себе композиція «Розмарин-Любисток-Золототисячник».4 Компанія Біонорика розробила препарат із цими компонентами — Канефрон® H.

Канефрон® H при циститі надає такий вплив:

• Знімає запалення і спазм.
• Полегшує больовий синдром.
• Надає сечогінний ефект — мікроби виходять швидше.

Діючи в комплексі, компоненти препарату руйнують бактеріальний білок і клітинні мембрани. Мікроорганізми гинуть без важких наслідків для організму.

Препарат випускається у двох формах. Яку саме потрібно приймати, визначає лікар після огляду й консультації. Таблетки Канефрон® H легко вживати, навіть не перебуваючи вдома. Краплі Канефрон® H підходять людям, яким важко пити пігулки. Обидві форми ефективні під час лікування легкого циститу.

Канефрон® H — не просто рослинний засіб, це сучасний препарат, виготовлений за принципом фітонірингу. Лабораторні дослідження, наукові розроблення та праця вчених вкладені в цю концепцію розробки нових ефективних препаратів. Канефрон® H можна починати приймати до походу до лікаря, він зніме спазми, поліпшить відтік сечі.

Цист,

3ит: заходи профілактики

Особливо важлива профілактика захворювання за таких станів:

• Вагітність. У «положенні» цистит виникає досить часто.
• Знижений імунітет у міжсезоння.
• Захворювання ЛОР-органів бактеріального характеру.
• Вік після 50 років, у зв’язку зі змінами в сечовому міхурі.

Задля уникнення циститу, профілактика передбачає такі заходи:

• Носити одяг за сезоном. Короткі спідниці взимку або вузькі синтетичні штани влітку ведуть до розвитку патогенної мікрофлори.
• Не носити спідню білизну, що обтягує.
• Уникати протягів і переохолодження.
• Своєчасно спорожняти сечовий міхур.
• Приймати душ вранці та ввечері.
• Зміцнювати імунітет.

І, звичайно ж, важливим чинником залишається здоровий спосіб життя. Шкідливі звички та сексуальне життя з різними партнерами стають сприятливим ґрунтом для розвитку

Лікар ЗПСЛ Марія СОРОКІНА