Закреп — це розлад роботи кишечника, коли випорожнення відбуваються занадто рідко, або для цієї дії потрібні надмірні зусилля. Кал часто твердий і сухий. Іншими ознаками, можуть бути біль у животі, здуття та відчуття неповного випорожнення. Ускладнення від запору можуть охоплювати геморой, анальні тріщини, випадання товстої кишки, калові пробки та навіть, атеросклероз і підвищення артеріального тиску.
Запор — один з найпоширеніших патологічних станів травного тракту у дітей і дорослих. причому в жінок дещо частіше, ніж у чоловіків
Запор має багато причин. Поширені чинники його — це уповільнення руху калу в товстій кишці, синдром подразненого кишечника та розлади тазового дна.
Запор виникає внаслідок дії багатьох етіологічних факторів, які насамперед спричинюють порушення моторної функції травного тракту, найчастіше — товстої кишки.
Стрес також, може призвести до запорів.
Вплив гормонів стресу на організм, здатний спричинити запор. Разом з тим, коли людина перебуває в стані стресу, вона, швидше за все, дотримується нездорового харчування, робить менше фізичних вправ або недостатньо спить, чи забуває про задовільне пиття. Ці чинники можуть призводити до запору
Клінічні ознаки
- надмірне напруження під час дефекації;
- твердий або «овечий» кал;
- тенезми (біль по ходу кишок до та під час випорожнення);
- відчуття неповного випорожнення кишечника;
- частота дефекації 2 рази або менше на тиждень;
Ускладнення
Внаслідок запору, може виникнути геморой, анальні тріщини, випадіння прямої кишки та нетримання калу. Наприклад, тривале напруження під час випорожнення, здатне призвести до геморою. На пізніх стадіях запору, живіт може стати роздутим, твердим і болючим.
Запор, також пов’язаний із серцево-судинними подіями. Зміни кишкової мікробіоти через запор, можуть спричинити атеросклероз, підвищення артеріального тиску та інше. З віком запори частішають і часто супроводжуються чинниками ризику серцево-судинних захворювань. Водночас, надмірне напруження під час випорожнення, здатне спричинити підвищення артеріального тиску, що може спровокувати такі серцево-судинні події, як застійна серцева недостатність, аритмії, гострий інфаркт міокарда та розшарування аорти.
Лікування хворих на запор насамперед полягає в лікуванні основного захворювання, чіткому виконанні загально-гігієнічних норм поведінки і дієтотерапії, а саме: активний спосіб життя, вживання в щоденному раціоні достатньо продуктів, які містять клітковину, і рідини.
Також треба обмежувати, або взагалі відмовитися від вживання алкоголю, зокрема й червоного вина.
При перших ознаках хвороби звертайтесь до сімейного лікаря!
З повагою, сімейний лікар Пилявської АЗП/СМ Марія СОРОКІНА