Плеврит — це запалення тонкої мембрани (плеври), яка покриває легені та облицьовує внутрішню поверхню грудної порожнини. Оскільки плевра має велику кількість нервових закінчень, цей стан може спричиняти відчутний біль і дискомфорт. Завжди вторинний, є синдромом або ускладненням багатьох хвороб, але може переважати у клінічній картині на перше місце, маскуючи основне захворювання
Виникнення плевритів інфекційного походження обумовлено збудниками специфічних (мікобактерія туберкульозу, бліда трепонема) і неспецифічних (пневмококи , стрептококи, кишкова паличка, віруси, грибки) інфекцій. Також розвиток плевриту часто зумовлений системними хворобами сполучної тканини ( ревматизм. Системний червоний вовчак і т.п.) ; новоутворення; тромбоемболія і тромбоз легеневих артерій.
Патонгенез більшості плевритів алергічний.
Клінічна картина фіброзного плевриту складається з больових відчуттів у боці. Біль посилюється при кашлі та зменшується в положенні лежачи.
Болючі відчуття можуть поширюватися на черевну порожнину, що ускладнює діагностику.
Спостерігається прискорене дихання, прослуховується тертя листків плеври.
Ексудативний плеврит при великому скупченні рідини діагностується візуально:
• синюшність обличчя;
• набухання шийних вен;
• випинання в зоні скупчення ексудату;
• сухий кашель;
• утруднене дихання, задишка;
• загальне нездужання.
Уточнення діагнозу здійснюється на основі результатів рентгенологічного дослідження, КТ та УЗД дають пульмонологу повну картину ситуації, в тому числі буде видно, з яким саме плевритом ми маємо справу.
Призначаються клінічні аналізи крові і сечі, аналізи на загальний білок, СР-протеїн, ревматоїдний фактор і інші показники.
І вже на основі цих досліджень ставиться діагноз «плеврит».
При випітному плевриті на біологічне дослідження відбирають плевральну речовину за допомогою пункції.
Лікувати плеврит треба обов’язково. Це серйозний та небезпечний недуг, який може призвести навіть до летальних випадків.
Без належного лікування плеврит провокує серйозні ускладнення, наприклад, наростання важкої дихальної недостатності, пневмоторакс (гострий стан, який потребує швидкої невідкладної допомоги).
При інфекційному плевриті у плевральній порожнині може накопичуватись гній (емпієма легень). Таке ускладнення треба лікувати в торакальній хірургіі.
Ключові моменти лікування вкючають:
- Антибактеріальна терапія при інфекційно-алергічних плевритах і цілеспрямована хіміотерапія при плевритах іншої етіології (онкологія); антибіотики та хіміопрепарати вводять парентерально, при показах – внутрішньоплеврально.
- Санація плевральної порожнини проводиться шляхом евакуації ексудату, а при необхідності – промивання антисептиками. Показами для термінової евакуації – важка задишка, ціаноз, частий мало наповнений пульс, артеріальна гіпотензія..
- Призначення протизапальних лікарських засобів.
- Індивідуальний режим ( в гострому періоді- ліжковий), раціональна вітамінізована дієта з достатньою кількістю білка,обмеження води і солі, при потребі, киснева терапія.
- Симптоматична терапія – імобілізація хворої половини грудної клітки тугою повязкою (при болі).
В подальшому хворі спостерігаються на диспансерному обліку впродовж 2-3 років. Виключаються шкідливе виробництво, рекомендовано висококалорійне харчування, збагачене вітамінами