Насамперед це – гостре запалення скупчень лімфоїдної тканини глотки, найчастіше вражаються піднебінні мигдалики. Хронічної ангіни не існує.
Схильна до поширення: передається повітряно-крапельним шляхом та через побутові речі, посуд тощо.
Чинники ризику
Розвитку ангіни після контакту зі збудниками сприяє механізм гіперергічної реакції імунної системи. Тому за сучасними уявленнями, самого інфікування горла для початку гострого запального процесу, недостатньо.
Головні чинники, за яких підвищується ризик захворювання на ангіну:
- переохолодження або перегрів;
- травми мигдаликів фізичними чинниками, гарячою їжею;
- різкі зміни вологості клімату;
- нераціональне харчування;
- дефіцит вітамінів та поживних речовин;
- психоемоційні стреси;
- перевтома фізична та інтелектуальна;
- вогнища хронічної інфекції в ЛОР-органах: хронічні отити, синусити.
Певну роль відіграють і індивідуальні особливості організму людини, зокрема – лімфатико-гіперластична конституція в дітей, схильність до діатезів.
Симптоми й ознаки ангіни
Якщо збудником захворювання є стрептококи, інкубаційний період триває 12 годин – 4 дні. Хворий зберігає заразність для інших із появи симптомів і ще до 7 днів, якщо пацієнт лікувався в домашніх умовах. Завдяки консультації лікаря та призначенню відповідних антибіотиків, період заразності скорочується до 24 годин із моменту початку антибіотикотерапії.
За типового перебігу, хвороба починається гостро, з різкого підвищення температури тіла до 39 градусів та вище. Майже одразу приєднуються й інші ознаки, якими проявляє себе ангіна, симптоми наростають швидко впродовж кількох годин, першої доби:
- біль у горлі, що посилюється під час ковтання;
- кашель, першіння (пирхота) у горлі;
- головний біль;
- виражене нездужання;
- млявість, загальна слабкість;
- збільшуються підщелепні та/або шийні лімфовузли;
- біль у м’язах, у суглобах, у ділянці серця свідчить про тяжкий перебіг захворювання.
Попри те, що клінічні ознаки ангіни добре відомі, якщо хтось у родині стикається з подібними симптомами, варто все ж звернутися до лікаря.
Розрізняють такі види ангіни:
- катаральна;
- лакунарна;
- фолікулярна;
- фібринозна;
- герпетична;
- флегмонозна (абсцедувальна);
- виразково-некротична (гангренозна);
- змішані різновиди.
Лакунарна, фолікулярна та флегмонозна – це так звана гнійна ангіна. У разі, коли запалення не обмежується гландами, розвиваються інші, не такі поширені різновиди хвороби: аденоїдит, язикова ангіна.
Катаральна ангіна
Початок типовий гострий, швидко приєднується першіння, сухість у горлі та біль під час ковтання. Інтоксикація є, але не критична: головний біль, нездужання. Температура не підвищується вище за 38 градусів. Діти переносять інтоксикацію важче за дорослих.
На огляді горла видно, що гланди червоні, дещо набряклі та трохи виступають з-за піднебінних дужок. Язик сухий, буває обкладеним білим нальотом. Регіонарні підщелепні та шийні лімфовузли збільшуються помітно, але незначно.
Тривалість епізоду за сприятливого перебігу становить близько 3–5 днів.
Гнійна ангіна
Цей клінічний варіант об’єднує кілька різновидів хвороби: фолікулярну, лакунарну та абсцедувальну.
Загальним для всіх трьох форм гнійної ангіни є:
- раптовий початок із лихоманки, гарячка сягає 39–40 градусів;
- біль у горлі сильний, болючим є навіть ковтання рідини;
- виражена слабкість, нездужання;
- турбує головний біль;
- болять м’язи, суглоби;
- помітно збільшуються регіонарні лімфовузли;
- інколи приєднується діарея, зменшення сечовиділення (олігурія).
Усе це – симптоми інтоксикації. Біль у ділянці серця може свідчити про ураження клапанів (ендокардит) чи серцевого м’яза (міокардит).
Під час огляду горла мигдалики набряклі, значно виходять з-за меж дужок піднебіння. У випадку фолікулярної ангіни видно скупчення гною розміром із головку сірника, що надає мигдаликам вигляд «зоряного неба».
За умови продуманого лікування – триває до тижня.
У випадку запізнілого лікування значно збільшується ризик ускладнень: паратонзилярного абсцесу, гострого отиту.
Лакунарна ангіна
Її перебіг тяжчий за фолікулярну: інтоксикація, набряк мигдаликів, біль у горлі, регіонарна лімфаденопатія більш виражені.
Візуально можна помітити на поверхні збільшених мигдаликів вогнища жовто-білого гнійного нальоту, котрі із часом збільшуються в розмірах та здатні вкрити значну площу гланд, проте не виходять за межі мигдаликів. Наліт пухкий, легко знімається. Коли мигдалики очищуються від нальоту, стан пацієнта покращується, інтоксикація зникає, але субфебрильна температура здатна тривати ще кілька днів.
Прогнозована тривалість лікованого епізоду – до 5–7 днів.
Також підвищується ризик гнійних ускладнень, якщо лікування не розпочато впродовж перших трьох діб із початку епізоду.
Лікування ангіни
Якщо в пацієнта має місце типова ангіна, лікування проводиться за такими принципами:
- щадний або, краще – постільний режим із моменту появи симптомів;
- рясне питво, чиста вода для зменшення інтоксикації та запобігання зневодненню;
- м’яка їжа, яка не спричиняє сильного болю під час ковтання;
- протизапальні засоби, знеболювальні;
- десенсибілізувальні, протигістамінні засоби;
- антибіотикотерапія відповідними препаратами, краще – після уточнення профілю чутливості бактерій;
- протигрибкові препарати у випадку мікозної ангіни та для профілактики мікозів унаслідок застосування антибіотиків;
- місцеве лікування – полоскання горла теплими антисептичними та протизапальними розчинами, відварами лікарських рослин;
- зігрівальні компреси на підщелепну ділянку.
За умови своєчасного та адекватного лікування, ангіна триває до тижня. Критерій одужання: зникнення симптомів, нормалізація температури тіла й повна відсутність клінічних ознак хвороби впродовж 3–5 днів.
При перших ознаках хвороби зверніться до свого сімейного лікаря!
З повагою, сімейний лікар Пилявської АЗП/СМ Марія СОРОКІНА