Порушення сну – явище досить поширене. Від 8 до 15% дорослого населення світу часто або постійно скаржаться на поганий або недостатній сон, від 9 до 11% дорослих людей вживають седативні снодійні засоби, а серед людей похилого віку цей відсоток значно збільшується. Порушення сну можуть розвинутися в будь-якому віці. Деякі з них найбільш характерні для певних вікових груп, наприклад, нічне нетримання сечі, нічні страхи та сомнамбулізм у дітей і підлітків, а також безсоння або патологічна сонливість у людей середнього й старшого віку.
Сон – одна з найважливіших складових життєдіяльності людини. Під час сну відбувається гальмування неспання з вимиканням свідомості й активною роботою несвідомого, діяльністю певних (сомногенних) систем мозку і всього організму в цілому. Під час сну відбувається переробка та інтеграція психічної діяльності людини, активне відновлення структури та функцій організму. І ця частина нашого життя є не менш важливою, ніж неспання, а можливо й найважливішою, під час якої відбувається самовідновлення, оздоровлення, психічне «перезавантаження». Не дарма кажуть: «Ранок за вечір мудріший», тому що під час сну відбувається активна переробка інформації. Деякі вважають, що одну третину життя проводити уві сні це забагато і тому поспішають жити, зменшуючи час сну, грубо порушують цикл сну (вдень сплять, вночі сплять, пізно лягають спати). Така неповага до сну вилазить для організму боком. Відомо, що це знижує опір організму інфекціям, порушується імунітет, зростає ризик серцево-судинних захворювань, психічних порушень, знижується адаптація до стресу та ін. Було помічено, що довгожителі багато сплять, тобто велику кількість часу, проведеного уві сні, організм винагороджує їх тривалим здоров’ям.
Вважається нормальним сон від 6 до 9 годин на добу для дорослої людини. Але необхідність у сні для кожного різна. Важливо лягати спати так, щоб прокидатися вранці самостійно, без примусу і дискомфорту, і вдень не відчувати сонливості. Дуже важливо засинати в один і той же час. У зв’язку з цим несприятливими для здоров’я є зрушення часових поясів, перехід на літньо-зимовий час, робота вночі. Дуже важливо засинати до 23.00. Було помічено, що сон між 23.00 та 1.00 ночі дуже важливий для організму. У цей час відбувається найбільш відновлювана активність організму. Це підтверджується і знаннями народної медицини. У цей період енергетична сила серця знаходиться на мінімумі, тому в цей час краще всього спати. Але не тільки загальна тривалість сну має значення, важлива структура сну, коли йде правильна тривалість і послідовність стадій сну.
БЕЗСОННЯ АБО ІНСОМНІЯ
Безсоння або інсомнія – суб’єктивний симптом, що характеризує незадоволеність сном, відсутність бадьорості після сну. Якщо ця незадоволеність сном відбувається протягом одного тижня – це епізодична інсомнія, до 3 тижнів – короткочасна, більше 3 тижнів – хронічна інсомнія. Людина не може жити без сну, без їжі, рідини, повітря. Тому люди, які кажуть, що вони зовсім не сплять – помиляються. Вони сплять, але сон їх переривчастий, лаконічний, неповноцінний і не дає відчуття висипання і бадьорості після нього.
Порушення сну можна поділити на:
- ДИССОМНІЇ – ускладнення засинання, підтримка сну, надмірна сонливість, відчуття відсутності відпочинку після сну.
- ПРЕСОМНІЧНІ ПОРУШЕННЯ – труднощі засинання (неможливість заснути від 2-х і більше годин).
- ІНТРАСОМНІЇ –вкорочення сну, часті пробудження, поверхневий сон, раннє пробудження.
- ПОСТСОМНІЧНІ ПОРУШЕННЯ – відсутність відчуття відпочинку після сну, фізичної бадьорості, відчуття «розбитості», астенія.
- ПАРАСОМНІЇ –рухові і психічні феномени, які супроводжують сон. Це здригування, зміна положення тіла, які є фізіологічними. І патологічні парасомнії – надлишкові, неспокійні рухи, говоріння та ходіння під час сну.
- ГІПЕРСОМНІЇ – патологічна денна сонливість. Найчастіше денну сонливість і невідповідне засинання вдень викликає обструктивне апное. Тобто під час сну відбувається перекриття дихальних шляхів і хворий прокидається від нестачі повітря.
Лікар, що вивчає сон – сомнолог, аналізує сон за допомогою полісомнографії. Цей метод діагностики включає одночасну реєстрацію електроенцефалографії, ЕКГ, електроміографії, аудиомониторинг хропіння, аналіз руху тіла, ніг, дихальні рухи, температуру тіла, артеріальний тиску, пульс та ін. Дані полісомнографії дають змогу оцінити тривалість сну, кількість пробуджень, розподіл стадій сну, порушення дихання і серцевого ритму, аномальні рухи та встановити характер парасомній.
ЛІКУВАННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ ІНСОМНІЇ (БЕЗСОННЯ)
Іноді дотримання простих рекомендацій допомагає відновити порушений сон.
- Дотримання гігієни сну. Встановити фіксований час відходу до сну і пробудження. Бажано в ті дні, коли вдається виспатися, визначити час тривалості сну, оскільки це індивідуальний показник. Якщо час тривалості вашого сну 8,5 годин, значить ви повинні за пів години до сну вже лежати в ліжку, бажано з легкою приємною літературою (краще з художньою), можливо під мелодійну приємну музику.
- Уникати засипання в денний час.
- Не думати про неможливість заснути.
- Бажано, щоб кімната для сну була виділена окремо (в ідеалі в ній не повинно бути апаратури, телевізора, комп’ютера).
- Бажано добре провітрити спальню (оптимальна температура кімнати – 18-20 С), на вікнах щільні завіси, зручний матрац, невелика подушка, ліжко не скрипить, сторонні звуки не відволікають.
- Ввечері корисна прогулянка на свіжому повітрі, дихальна гімнастика, легкі фізичні навантаження, у вільному стилі чи в повільному ритмі плавання.
- Виключити вживання упродовж дня міцної кави, чаю, тоніків, Коли.
- Останній прийом їжі повинен бути легким для перетравлення організмом, в невеликій кількості, не пізніше ніж за 2 години до сну.
- Самостійно не застосовувати жодних засобів без консультації лікаря. Бажано обговорити з лікарем оптимальну тактику поведінки і лікування порушень сну.
- І найголовніше – лягайте спати з ГАРНИМ НАСТРОЄМ! ПРИЄМНИХ ВАМ СНІВ!
Лікар ЗПСЛ Наталія СТАСЮК