Оперізуючий лишай (герпес зостер, оперізуючий герпес) у людини – це вірус, що викликає численні хворобливі висипання на шкірі, що локалізуються часто на одній стороні тулуба і поступово переходять на здорові ділянки шкіри.
Збудником оперізуючого герпесу (Herpes zoster) є вірус з групи герпесовірусов людини третього тип – Varicella zoster. Зараження на вітряну віспу, в тому числі і в дитячому віці, відбувається цим же збудником. Після одужання в 20% випадків клітини вірусу не покидають організм людини. Вони впадають в «сплячbq» стан і безсимптомно ховаються в клітинах людини 10, 20 і більше років.
Хто входить до групи ризику оперізуючого лишаю?
- Сильне нервове перенапруження, регулярні стреси, недосипання;
- Фізична перевтома;
- Період відновлення організму після трансплантації органів або після променевої терапії;
- Гіповітаміноз, нестача мікроелементів;
- Часті простудні захворювання, переохолодження;
- Вагітність, особливо обтяжена;
- Отруєння хімічними речовинами, металами;
- Тривалий неконтрольований прийом деяких лікарських препаратів;
- Важкі захворювання – цукровий діабет, СНІД, цироз, менінгіт, гепатит, грип, сифіліс, туберкульоз, сепсис, онкологія, ниркова і печінкова недостатність, алкоголізм.
Як протікає оперізуючий лишай?
Оперізуючий лишай характеризується появою, як правило, болючої або сверблячої висипки, із характерною односторонньою локалізацією, що займає площу одного дерматому або сусідніх дерматомів, тобто ділянок шкіри, що іннервуються одним спинномозковим корінцем. Найчастіше висипка з’являється на тулубі вздовж міжреберного нерву. Висипання, як правило, не виходять за серединну лінію тіла (звідти назва хвороби „оперізуючий”). У приблизно 1/5 хворих висипка займає сусідні дерматоми. Рідше висипка може мати розповсюджений характер та займати три або більше дерматомів. Цей стан, який називається генералізованою (дисемінованою) формою оперізуючого лишаю, як правило, спостерігається лише в осіб із ослабленою імунною системою. Дисемінований оперізуючий лишай іноді важко відрізнити від вітряної віспи.
Поява шкірних змін як правило попереджена сенсорними симптомами: печінням, свербежем, парестезіями та болями, які можуть зберігатися протягом усієї хвороби. Сенсорні симптоми можуть випереджувати появу висипки на період від кількох днів до декількох тижнів. Деякі хворі у продромальному періоді можуть також скаржитися на болі голови, світлобоязнь та погане самопочуття. Найбільш характерною ознакою висипки при оперізуючому лишаю є поява прозорих пухирців, скупчених та локалізованих у межах дерматому (відповідно до іннервації). Свіжі пухирцеві (везикулярні) висипання поступово засихають протягом 3–5 днів з утворенням струпів. Герпетична висипка, як правило, минає протягом 2–4 тижнів. Залишковими явищами після висипань можуть бути порушення пігментації та тривалі рубці на шкірі.
Лікування оперізуючого лишаю
Для лікування використовуються противірусні препарати, що знижують інтенсивність та тривалість симптомів оперізуючого лишаю. Умовою ефективності є ранній початок лікування, якнайшвидше після появи висипки. Відсутні докази того, що противірусне лікування запобігає появі найважливішого ускладнення — постгерпетичної невралгії. Лікування болю — симптоматичне.
З повагою, сімейний лікар Старосинявської АЗП/СМ Оксана НАЙКО