Герпес – хронічне захворювання, котре спричиняють віруси сімейства Herpesviridae. Збудники дуже поширені поміж людей, оскільки потрапивши до організму людини один раз, проникають у тканини нервової системи та залишаються там назавжди. За деякими даними, до 80 % людей віком 20 років уже заражені герпетичною інфекцією. Коли імунна система працює нормально, розмноження герпесвірусів мінімальне, і багато хто із заражених навіть не знають, що є носіями інфекції. На жаль, збудники нерідко долають імунний захист, унаслідок чого відбувається загострення процесу з неприємними, болючими, та, часом, небезпечними наслідками.
Види
Медицині відомі 8 типів вірусів герпесу, котрі можуть завдавати шкоди здоров’ю людини. Відрізняються вони захворюваннями, до яких призводять:
- Вірус простого герпесу 1 типу (ВПГ-1). Зазвичай проявляється висипаннями на шкірі обличчя, губ
- ВПГ 2 типу називається урогенітальним, для нього властиве ураження ділянки статевих органів.
- Вірус герпесу людини 3 типу – збудник вітрянки. Згодом, ВГЛ 3 може спричиняти оперізувальний лишай (herpes zoster).
- Вірус Епштейн-Барр, ВГЛ 4 типу, провокує розвиток синдрому хронічної втоми, інфекційного мононуклеозу та вкрай небезпечної пухлини – назофарингеальної карциноми.
- Цитомегаловірус, ВГЛ 5, стає причиною ЦМВ-мононуклеозу.
- ВГЛ 6 типу вважається одним із найнебезпечніших представників сімейства Herpesviridae. Вражає тканини головного мозку, спричиняє енцефалопатію в дітей, може ставати причиною лімфом, лімфогранулематозу.
- Вірус ГЛ 7 типу вивчений слабо, але його вважають однією із причин ДЦП.
- Тип ВГЛ 8 призводить до розвитку саркоми Капоші в людей із глибоким імунодефіцитом.
Найчастіше люди страждають від ВПГ 1 та 2 типу. Причому ці збудники можуть «підміняти» один одного. Так, герпес на губі може бути спричинений збудником 2 типу, а висипання на геніталіях – ВПГ 1.
Ознаки та симптоми
Прояви, типові для вірусу простого герпесу:
- найперші – печіння, біль та дискомфорт на якійсь ділянці тіла без помітних оку уражень шкіри;
- через кілька годин, до доби, на цьому місці з’являється везикульозний висип у вигляді дрібних пухирців, заповнених прозорою рідиною;
- упродовж 1–2 днів кількість везикул може збільшуватися;
- вміст пухирців за кілька годин стає каламутним;
- через 1–3 доби, пухирці самі собою розкриваються, на цьому місці утворюється пляма ерозії;
- ділянка мокнуття швидко підсихає і вкривається скоринками, котрі через 5–10 діб відпадають;
- після відпадання скоринок залишається пігментна пляма, котра невдовзі набуває кольору нормальної шкіри.
- Подібний перебіг властивий захворюванню з локалізацією на слизових оболонках рота, у ділянці губ, носа, біля очей, на статевих органах та в паху. Є ще одна особливість, якою проявляє себе герпес на тілі: під час кожного загострення, печіння, біль та висипи з’являються на різних ділянках шкіри, тому греки й назвали захворювання herpes – повзучий.
- Температура та загальне самопочуття під час типової герпетичної атаки, як правило, залишаються нормальними.
- Бувають і атипові форми інфекції, наприклад, коли замість везикул утворюється пляма, котра швидко минає. Але головний симптом герпесу – біль та печіння – відмічається завжди. Пов’язано це з тим, що віруси виходять із клітин та просуваються до поверхні шкіри по чутливих нервових закінченнях та подразнюють їх.
Лікування
Симптоми та наслідки герпесу призводять не лише до косметичних проблем. Регулярні, затяжні загострення виснажують людину, завдають тілесного та психологічного дискомфорту. На жаль, поки що неможливо повністю очистити організм від збудників, тому що вони розмножуються всередині клітин центральної нервової системи. Проте, методи лікування герпетичної інфекції є.
Терапія планується за кількома напрямками одразу:
- зняти симптоми гострого процесу (свербіж, біль, печіння);
- запобігти ускладненням хвороби;
- перевести захворювання у фазу ремісії та максимально її продовжити;
- зменшити ризик передачі збудників іншим людям.
План лікування лікар складає індивідуально, тому що потрібно враховувати форму хвороби, стан імунітету, наявність супутньої патології. Від цих чинників залежить і те, скільки часу потрібно лікувати герпес
Профілактика
На жаль, уникнути зараження вірусами герпесу дуже складно. Щоб знизити ризик, необхідно:
- суворо дотримуватися правил особистої гігієни;
- регулярно користуватися милом;
- не пити із чужого посуду, не брати чужих столових приладів;
- ретельно мити посуд та прати білизну після гостей;
- уникати випадкових статевих зв’язків, поцілунків;
- вести здоровий спосіб життя та зміцнювати імунну систему.
Найважливіший момент – уникати контакту з потенційно хворими людьми, котрі мають висип, що нагадує герпес на руках, губах, обличчі.
Якщо з’явилися підозрілі симптоми, то звертатися до досвідченого дерматолога для лікування. На ранньому етапі: коли шкіра вже болить, але висипів ще немає.
З повагою, сімейний лікар Адампільської АЗП/СМ Леонід КОТІК