Лептоспіроз – це гостре інфекційне захворювання, яке вражає і людей, і тварин та протікає з проявами лихоманки, загальної інтоксикації, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової систем, геморагічним синдромом тощо. Різноманітність клінічних проявів хвороби ускладнює її своєчасну діагностику, що призводить до пізньої госпіталізації хворого та погіршення прогнозу. Хвороба викликається у людей мікроскопічним збудником, що відноситься до спірохет (лептоспір).
Джерелом і переносником лептоспір є тварини.
Найбільшу загрозу зараження лептоспірами несуть гризуни, насамперед ті, що живуть біля водойм із стоячею водою – озера, болота, річки з тихою течією. Збудник захворювання довгий час виділяється з сечею в навколишнє середовище, в результаті чого забруднюється трава і вода. Це сприяє ланцюговій реакції. Також випадки зараження лептоспірозом пов’язані з купанням, риболовлею, вживанням забрудненої води.
У тіло людини бактерія лептоспірозу потрапляє через тріщини, порізи чи рани на шкірі чи слизові оболонки (очі, ніс, рот).
До групи ризику щодо захворювання на лептоспіроз належать тваринники, меліоратори, працівники м’ясокомбінатів, робітники очисних споруд та каналізації, мисливці, рибалки, шахтарі.
Хвора людина не становить небезпеки для оточення, захворювання передається лише від заражених тварин або через контамінацію навколишніх предметів. Лептоспіри проникають в організм людини через слизові оболонки травного тракту, а також кон’юнктиву і пошкоджену шкіру, з кров’ю розносяться по всьому організму.
Пряма передача інфекції від людини можлива тільки в разі вродженої інфекції та вигодовуванні дитини грудним молоком.
Сприйнятливість до лептоспірозу у людей висока. Більшість випадків зараження припадає на літньо – осінній період.
Клініка
Початковий період
Інкубаційний період триває 7-14 діб, інколи 1-2 або до 20 діб. Початок захворювання гострий, часто раптовий (хворі можуть вказати навіть годину, коли все почалось). З’являються трясучий озноб, гарячка (температура тіла швидко досягає 39-40°С і вище), виражені симптоми інтоксикації — загальна слабкість, сильний головний біль, запаморочення, нудота, блювання, у тяжких випадках вже можливі втрата свідомості, марення, збудження. Дуже характерні міалгії, особливо у литкових м’язах, стегнах, попереку. Дещо меншим є біль у м’язах спини, грудної клітки, живота. Міалгії турбують не тільки під час рухів, а й у спокої. Біль у ділянці живота може симулювати картину гострого хірургічного захворювання. Міалгії тривають 8-10 днів, одночасно з ними можуть відбуватися й артралгії.
При огляді хворого привертають увагу гіперемія й одутлість обличчя, почервонілі очі (нагадують кролячі) з вираженою ін’єкцією судин склер, гіперемією кон’юнктив. Часто з’являються герпетичні висипання на губах і крилах носа як реактивація хронічного процесу . Шкіра на дотик волога, періодично з’являється рясний піт. У частини хворих збільшуються регіонарні лімфатичні вузли.
Період розпалу хвороби
У період розпалу хвороби явища інтоксикації посилюються. Гарячка ремітуюча або постійна з короткочасними ремісіями, триває 5-10 діб і знижується критично або коротким лізисом. Після 2-10 днів апірексії може виникнути друга хвиля гарячки, коротша за першу. Повторні хвилі (рецидиви) відбуваються у більше ніж 30 % хворих, їх може бути декілька. За тяжкого або ускладненого перебігу можна спостерігати тривалий субфебрилітет.
Клінічні ознаки ураження нирок
Ураження нирок клінічно проявляється помірним спонтанним болем у попереку, позитивним симптомом постукування там, при розвитку гострої ниркової недостатності зменшується добова кількість сечі (олігурія) аж до анурії. Внаслідок порушення клубочкової фільтрації та канальцевої реабсорбції прогресує уремія, яка може призвести безпосередньо до смерті. За сприятливих умов на 2-му тижні хвороби олігурія змінюється на поліурію, добовий діурез становить 3-8 л сечі низької відносної густини. Навіть за відсутності клінічних і анамнестичних даних щодо розладів сечовиділення у 75 % хворих виявляються патологічно змінені лабораторні показники. Особливістю лептоспірозного ураження нирок є відсутність набряків тіла і гіпертонії.
Жовте забарвлення склер при лептоспірозі — головна ознака жовтяниці.
Клінічні ознаки ураження печінки
Ураження печінки є одним з провідних симптомів лептоспірозу і характеризується помірним збільшенням її розмірів, ущільненням консистенції, відносною болючістю при промацуванні. Ці зміни мають місце як при жовтяничній, так і при безжовтяничній формах хвороби. Коли у хворого виникає жовтяниця, інтенсивність і тривалість її коливаються в широкому діапазоні: від короткочасного жовтявого забарвлення склер і шкіри до яскравого червоно-шафранового кольору, що може супроводжуватись свербінням шкіри і зберігатися декілька тижнів. Проте навіть при вираженій жовтяниці і проявах значної печінкової недостатності печінка, як правило, не скорочується у розмірах. Вкрай рідко відбувається розвиток печінково-клітинної недостатності, часто тяжкий перебіг ураження печінки відбувається при фоновому хронічному гепатиті. Печінка залишається помірно збільшеною протягом усього гарячкового періоду, а функція її порушеною ще довше і у віддалену реконвалесценцію. У половини хворих збільшена і селезінка.
Клінічна характеристика геморагічного синдрому
Один із провідних синдромів при лептоспірозі — геморагічний. Клінічно при легкому перебігу хвороби відмічають петехіальний висип на шкірі грудної клітки, особливо на бокових поверхнях, рідше — на інших ділянках, крововиливи в кон’юнктиву, навколо місць ін’єкцій, носові, а при тяжчому — легеневі, маткові, кишкові кровотечі. Можливе блювання з кров’ю у блювотних масах, діарея з домішками крові та, навіть, справжня мелена]. Смерть зумовлена поєднанням масивних повторних кровотеч, крововиливів у життєво важливі органи, гострою недостатністю надниркових залоз, гострої серцевої недостатності, тобто виникненню поліорганної недостатності.
Клінічні ознаки ураження серця і судинної нервової регуляції
Значні зміни виявляються з боку серця: уповільнення пульсу (особливо в осіб молодого віку), розширення меж серця, ослаблення або глухість тонів, поява шумів, аритмії. Помітно знижується АТ, колаптоїдний стан може виникнути у будь-який період хвороби. Ураження міокарда переважно вогнищеве, триває більше 12 міс., у половини перехворілих без позитивної ЕКГ-динаміки.
Клінічні ознаки ураження легенів
Ураження дихальної системи виявляють у окремих хворих на лептоспіроз у вигляді трахеїту та бронхіту переважно при безжовтяничній формі. Іноді виникає ГРДСД. Для легеневих уражень при лептоспірозі характерна рання (в перші 2-3 дні хвороби) поява кашлю і кровохаркання. Харкотиння мізерне, рідко з нього можна виділити збудника. Можливий також випіт у плевру.
Клінічні ознаки ураження нервової системи
Для лептоспірозу характерні зміни з боку центральної нервової системи — загальномозковий, менінгеальний синдроми (з розвитком або менінгізму, або менінгіту) , енцефалітний. Периферичні нейропатії не є звичайними для даної хвороби, проте спостерігають окремі випадки мононевриту.
Клінічні ознаки інших уражень
Характерним для лептоспірозу вважають ураження очей — увеїт, іридоцикліт, хоріоретиніт. Зрідка по тулубу у розпал хвороби може бути неспецифічний розеользно-папульозний нерясний висип, який швидко минає.
Характеристика клінічного перебігу за різного ступеню тяжкості
Тяжкість хвороби слід оцінювати комплексно: за вираженістю інтоксикації, синдромів ураження нирок і печінки, геморагічних проявів.
Легкий перебіг
Інтоксикація незначна, температура тіла субфебрильна, незначні асоційовані міалгії, триває недовго, жовтяниця помірна, клінічно порушень функції нирок немає.
Середньотяжкий перебіг
Інтоксикація більш виражена: температура тіла досягає 39°С, головний біль, виразні міалгії, загальна слабкість, зниження апетиту, нудота, зрідка блювання. Можливі короткочасна олігурія, прояви геморагічного синдрому — петехіальний висип на шкірі, носові кровотечі.
Тяжкий перебіг
Інтоксикація різко виражена, гарячка — тривала, температура тіла 40°С і вище. Хворий збуджений або, навпаки, адинамічний. Турбують сильні міалгії, через що хворі не можуть ходити. Різко знижений АТ аж до колапсу і розвитку гострої недостатності надниркових залоз. З’являються ознаки ГНН, загальномозковий синдром, повторні рясні кровотечі. Проте дуже тяжкий перебіг хвороби з розвитком ГНН може бути і при безжовтяничній формі лептоспірозу.
Період реконвалесценції[
Триває 2-3 тижні. У третини хворих виникають рецидиви, які перебігають легше, ніж перша хвиля захворювання.
Діагностика
Усі випадки захворювань, підозрілі на лептоспіроз, підлягають лабораторному обстеженню. Діагноз лептоспірозу у людини вважається встановленим при лабораторному підтвердженні підозрілих випадків.
У перші дні хвороби діагноз можна підтвердити виявленням лептоспір при мікроскопії у темному полі крові (під час гарячки), сечі (з 6-7-го днів), у лікворі (за наявності ознак менінгіту).
Лабораторна діагностика лептоспірозу основана на комплексі мікробіологічних, імунологічних та молекулярно-генетичних методів, які використовуються залежно від фази захворювання, та проводиться у відповідності до діючих нормативних документів. При діагностиці лептоспірозу використовують методи спрямовані на визначення самого збудника (прямі), так і серологічні (непрямі), спрямовані на виявлення його антигенів та специфічних антитіл. Матеріалом для дослідження на лептоспіроз є: кров, сеча, спинномозкова рідина хворих.
Прямі методи включають виділення культури лептоспір, мікроскопію в темному полі, зараження експериментальних тварин, полімеразну ланцюгову реакцію, імунофлюоресцентну мікроскопію. Для визначення титру антитіл застосовують серологічні методи: мікроаглютинації та імуноферментного аналізу. Навіть мінімальне зростання титру антитіл в динаміці, як правило, дає змогу підтвердити діагноз. Достовірнішим вважається зростання титру антитіл в 4 рази і більше протягом перебігу хвороби.
Лікування
При встановленні діагнозу лептоспірозу обов’язкова госпіталізація в інфекційне відділення, за необхідності невідкладна допомога надається у відділенні інтенсивної терапії.
Хворих виписують після клінічного одужання.
Необхідно пам’ятати – при несвоєчасному зверненні за медичною допомогою виникають тяжкі ураження печінки і нирок, що ведуть до смерті. При тяжкому перебігу смерть може наступити вже через 5 днів після початку захворювання. У хворого на лептоспіроз кожний втрачений день зменшує шанси на виживання, пам’ятаючи про це, хворому з високою температурою необхідно негайно звернутися до лікаря і лікуватися тільки у лікарні.
Як уникнути лептоспірозу
Щоб уникнути лептоспірозу:
- уникати потенційно заражених водойм та риболовлі в них;
- вакцинувати домашніх та сільськогосподарських тварин проти лептоспірозу;
- уникати контактів із хворими та інфікованими тваринами;
- знищувати гризунів в особистих помешканнях.
Якщо у вас є симптоми захворювання і ви нещодавно контактували із потенційно зараженою водою — зверніться до лікаря. При підозрі на лептоспіроз лікування необхідно розпочати якнайшвидше, адже захворювання швидко прогресує. Несвоєчасне звернення до лікаря може коштувати життя.
Тільки вчасно розпочате лікування може зберегти життя!
Старосинявська амбулаторія загальної Сімейний лікар Стасюк Н.О.
практики сімейної медицини