Хвороба Крона — це хронічне неспецифічне захворювання аутоімунного характеру, яке може виникати і в дорослих, і у дітей. За цієї хвороби можуть уражатися як окремі частини шлунково-кишкового тракту, так і весь ШКТ. Найчастіше запалення локалізується у клубовій кишці та товстому кишечнику, де відбувається утворення специфічних вузликів, що носять назву гранульоми.
В останні роки частота цієї патології у всіх вікових групах у цілому світі збільшилася більш ніж у п’ять разів.
Точна причина хвороби Крона невідома, проте вчені вважають, що важливу роль у розвитку патології відіграє порушення у функціонуванні імунної системи, через яке імунні клітини атакують травний тракт.
Фактори ризику хвороби Крона:
- генетична схильність;
- дисбаланс кишкової мікрофлори;
- куріння;
- бактеріальні інфекції (мікобактеріоз, кишкова паличка);
- забруднення повітря.
У ГРУПІ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕРЕБУВАЮТЬ ЛЮДИ, ЯКІ БЕЗКОНТРОЛЬНО ПРИЙМАЮТЬ АНТИБІОТИКИ, ПРОТИЗАПЛІДНІ ТАБЛЕТКИ І НЕСТЕРОЇДНІ ПРОТИЗАПАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ. ЙМОВІРНІСТЬ ХВОРОБИ КРОНА ПІДВИЩУЄТЬСЯ ЗА ДІЄТИ З ВИСОКИМ ВМІСТОМ ЖИРІВ.
СИМПТОМИ ХВОРОБИ КРОНА
Симптоми цієї патології можна поділити на дві групи: кишкові та позакишкові.
Кишкові симптоми такі:
- діарея — за маніфестації захворювання випорожнення рясні, 2–3 рази на добу, напівоформлені, людину турбують тенезми (несправжні позиви до дефекації);
- біль у животі — виникає частіше у правій нижній його частині відразу після прийому їжі;
- підвищення температури — свідчить про загострення процесу;
- зниження маси тіла.
Позакишкові прояви:
- ураження шкіри (вузлувата еритема, піодермія, ангіїт);
- ураження суглобів (артрит);
- анемія;
- жовчнокам’яна хвороба;
- ураження очей (ірит, кон’юнктивіт, увеїт);
- у дітей раннього віку відзначають затримку фізичного розвитку;
- остеопороз.
ТАКОЖ ХВОРІ СКАРЖАТЬСЯ НА СЛАБКІСТЬ, ПОГІРШЕННЯ ПАМ’ЯТІ, ЗАПАМОРОЧЕННЯ, ЗНИЖЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ, ДЕМПІНГ-СИНДРОМ (РОЗВИТОК ГІПЕРІНСУЛІНІЗМУ: ПІТЛИВІСТЬ, ТРЕМТІННЯ РУК, ПРИСКОРЕНЕ СЕРЦЕБИТТЯ ПІСЛЯ ПРИЙОМУ ЇЖІ, БАГАТОЇ НА ВУГЛЕВОДИ). ШКІРНІ ПОКРИВИ СУХІ, ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ГІПЕРКЕРАТОЗ, МОЖУТЬ ВИНИКАТИ ПІГМЕНТНІ ПЛЯМИ НА ОБЛИЧЧІ ТА ШИЇ, НІГТІ СТАЮТЬ ЛАМКИМИ, СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ВИПАДІННЯ ВОЛОССЯ. СПЕЦИФІЧНИЙ СИМПТОМ ХВОРОБИ КРОНА — «ЛАКОВАНИЙ» ЯЗИК (ЯЗИК ІЗ ВІДБИТКАМИ ЗУБІВ, МАЛИНОВО-ЧЕРВОНОГО КОЛЬОРУ З АТРОФІЄЮ СОСОЧКІВ).
ЯК ДІАГНОСТУВАТИ ХВОРОБУ КРОНА?
Перед початком лікування гастроентеролог збирає анамнез і аналізує скарги пацієнта (дізнається про час появи симптомів, їхню інтенсивність і характер). Діагностика хвороби Крона може включати:
пальпацію живота. Дозволяє виявити локалізацію болю для попереднього визначення типу патології;
колоноскопію. Передбачає огляд товстого кишківника за допомогою ендоскопа — гнучкої трубки з підсвічуванням і камерою на кінці. Допомагає виявити гранульоми (скупчення запальних клітин);
комп’ютерну томографію. При хворобі Крона КТ застосовується для оцінки стану тканин тонкого і товстого кишківника, а також інших частин травного тракту (наприклад, стравоходу);
рентген. При хворобі Крона рентген застосовується для виявлення виразок, деформацій, заглиблень на стінках кишківника, запалення і звуження кишки, а також для оцінки стану суміжних органів (наприклад, шлунку або сечового міхура);
капсульну ендоскопію. Передбачає проковтування пацієнтом невеликої капсули з камерою, яка робить знімки всіх відділів кишківника і надсилає їх на записуючий пристрій (кріпиться на поясі). Камера виводиться з організму самостійно під час дефекації. Дослідження не проводять у разі підозри на закупорку (непрохідність) або звуження кишківника.
У разі хвороби Крона під час ендоскопії лікар може зробити біопсію (взяти невелику ділянку ураженої тканини для дослідження). Біопсія кишківника дає змогу оцінити ступінь запалення, виключити інші патології (інфекції або онкологію).
Способи лікування хвороби Крона
Вилікувати хворобу Крона неможливо, оскільки патологія має аутоімунну природу, курс терапії спрямований на зменшення запалення і зняття симптомів, запобігання ускладнень, досягнення довгострокової ремісії.
Вилікувати хворобу Крона народними засобами неможливо, настоянки з трав навпаки можуть підвищити ризик наслідків і прогресування патології. Лікування хвороби Крона може включати:
- протизапальні препарати (кортикостероїди). Застосовуються для зняття запалення в кишківнику, зазвичай використовуються короткостроково (приблизно, три-чотири місяці);
- супресори імунної системи. Спрямовані на придушення імунної відповіді організму і блокування речовин, що викликають запалення;
- біопрепарати. Використовуються для порушення «зв’язування» клітин імунної системи і слизової оболонки кишківника;
- антибактеріальні препарати. Антибіотики зменшують кількість патогенних бактерій і виділень з нориць та абсцесів (у разі їх розвитку).
Для зняття симптомів лікар також може призначити протидіарейні та знеболювальні засоби. Вітаміни за хвороби Крона необхідні, якщо організм не засвоює достатню кількість корисних речовин. У разі патології можуть призначатися вітаміни В12, D, фолієву кислоту і добавки заліза.
У разі важкої форми хвороби Крона пацієнту може знадобитися операція. Хірург видаляє пошкоджену частину травного тракту, а потім відновлює здорові ділянки кишечника.
ВАГІТНІСТЬ ЗА ХВОРОБИ КРОНА НЕ ПРОТИПОКАЗАНА. У ПЕРІОДИ ЗАГОСТРЕНЬ ФЕРТИЛЬНІСТЬ (ЗДАТНІСТЬ ЗАВАГІТНІТИ) МОЖЕ ЗНИЖУВАТИСЯ, ПРОТЕ ПІД ЧАС РЕМІСІЇ НОРМАЛІЗУЄТЬСЯ. ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ МОЖУТЬ БУТИ ШКІДЛИВИМИ ДЕЯКІ ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПАТОЛОГІЇ, ТОМУ ПІД ЧАС ПЛАНУВАННЯ ДИТИНИ НЕОБХІДНО ОБГОВОРИТИ З ЛІКАРЕМ КОРИГУВАННЯ КУРСУ ТЕРАПІЇ.
ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ ХВОРОБИ КРОНА?
У разі несвоєчасного або неправильного лікування можуть розвинутися наслідки. Можливі ускладнення хвороби Крона:
- анальний свищ (фістула);
- стриктура (звуження) кишківника;
- перфорація (розрив) кишки;
- набряк і біль у суглобах верхніх і нижніх кінцівок;
- слабкість і ламкість кісток;
- епісклерит (запалення склери ока);
- камені в нирках і жовчному міхурі;
- утворення тромбів (згустків крові);
- порушення кровообігу;
- телогенова алопеція (випадіння волосся).
Прогресування хвороби Крона тонкої кишки також може призвести до ураження шкіри та розвитку вузлуватої еритеми, що проявляється болісними червоними або рожевими плямами завдовжки близько 15 мм у діаметрі. На гомілках може виникнути гангренозна піодермія, що супроводжується невеликими пухирцями та пустулами, які переходять у глибокі виразки. За хвороби Крона може розвинутися анемія яка виникає через нестачу заліза.
Під час приготування страв важливо уникати смаження і фритюру. Усі продукти необхідно варити, тушкувати або готувати на пару до стану м’якості.
У період ремісії раціон харчування може бути розширений за допомогою додавання здорових жирів (авокадо, горіхів, насіння), нежирних молочних продуктів, пробіотиків. Під час розширення раціону важливо проконсультуватися з гастроентерологом і спостерігати за реакцією людини на нові продукти.
Дієта за хвороби Крона
Для загоєння кишківника лікар може порекомендувати утримання від їжі та пиття. Для отримання поживних речовин пацієнту може бути запропоновано внутрішньовенне харчування або зонд для годування.
За хвороби Крона призначається дієта з невеликою кількістю клітковини для зменшення кількості випорожнень. Основні правила харчування за хвороби Крона:
- відмова від продуктів, що подразнюють кишківник. Важливо виключити з раціону гострі спеції, жирну їжу, кофеїн і алкоголь;
- поступове введення нових продуктів. У разі ремісії можна вводити по одному новому продукту за один прийом їжі;
- харчування з низьким вмістом жиру і високим вмістом білка. Рекомендується вживання їжі, багатої на білки (містяться в рибі, птиці без шкіри, яйцях і тофу);
- маленькі та часті прийоми їжі. Замість трьох великих прийомів їжі потрібно віддати перевагу невеликим порціям протягом дня (наприклад, зробити п’ять-шість прийомів їжі).
Регулярне пиття важливе для підтримання гідратації та нормального функціонування організму.
Рекомендується вживати воду, нежирні супи, натуральні соки.
З повагою, сімейний лікар Адампільської АЗП/СМ Котік Леонід Костянтинович