ПРИЧИНИ ГОЛОВНОГО БОЛЮ
З головним болем рано чи пізно стикається майже кожен житель нашої планети. У деяких це знайомство проходить в дитинстві, у інших – вже в зрілому віці. Як правило, такий симптомом не насторожує свого господаря. І в 80% випадків біль дійсно не є загрозою для здоров’я або життя, але інша частина таких випадків пов’язана з серйозними і небезпечними захворюваннями. Тому дуже важливо розібратися, яка головний біль епізодичний і пов’язаний, наприклад, з перевтомою організму, а в яких випадках варто бити тривогу.
Потрібно пам’ятати, що біль – це сигнал організму про те, що всередині щось пішло не так, і необхідно швидко все виправити, щоб не постраждало здоров’я. Тому не потрібно сприймати головний біль як дане, жити і миритися з нею, а як заклик до активної дії.
Головний біль – це не окрема хвороба (за винятком первинних видів, коли справжню причину болю встановити не вдається), а один з багатьох симптомів основного захворювання. Практично не зустрічається патологій, які не могли б викликати цефалгію.
Сам головний мозок ніколи не болить, тому що в його тканинах немає больових рецепторів. Болять мозкові судини, оболонки, м’язи і фасції голови при їх здавленні, розтягуванні, спазмах, пошкодженнях, інтоксикаціях.
Головний біль – це одна з найбільш частих скарг, яку пацієнти пред’являють лікарю. Звернення за медичною допомогою з цього приводу становить майже 70% всіх візитів до лікаря.
Існує приблизно 200 причин головного болю, які вважаються частими, а рідкісних ще більше. . Відповідно до причин виникнення, цефалгії поділяють на первинні та вторинні. Отже, якщо у вас болить голова, то перше, що потрібно зробити – це визначити в яку категорію цефалгій відносяться ваші відчуття – первинні або вторинні головні болі.
Потрібно знати,що первинний головний біль не є симптомом основного захворювання.
Найбільш поширеними різновидами первинного головного болю є: мігрень, головний біль напруги, головний біль кластерного типу. Інші різновиди первинного головного болю є менш поширені. Вони мають характерні ознаки, наприклад, незвичайна тривалість або біль, що асоціюється з певною діяльністю. Такі головні болі зазвичай вважаються первинними, хоча кожна з них може бути симптомом основного захворювання. До такого головного болю відносяться: хронічний щоденний біль, головний біль при кашлі, головний біль при фізичній активності. Роль у виникненні первинного головного болю можуть зіграти: хімічна активність головного мозку, неправильна робота нервів або кровоносних судин, розташованих поза черепом, напруження м’язів голови або шиї, або ж поєднання даних факторів. У деяких пацієнтів причиною головного болю може бути генетична схильність.
Вторинний головний біль є симптомом захворювання, яке може активувати роботу нервів, чутливих до болю.
Найбільш поширеними причинами вторинного головного болю є інфекційні хвороби, застуди ,хвороби зубів і порожнини рота, захворювання очей, анемії, порушення травлення, гіпертонічна хвороба,
пухлина головного мозку, енцефаліт, аневризма головного мозку, отруєння оксидом вуглецю, струс мозку, глаукома, грип, менінгіт (запалення оболонок і спинномозкової рідини), інсульт, невралгія трійчастого нерва.
Видами вторинного головного болю є: головний біль зовнішньої компресії (внаслідок носіння головних уборів, котрі здавлюють голову), холодова мігрень, рикошетний головний біль (викликаний зловживанням знеболюючих препаратів), синусний головний біль (викликаний запаленням і закладеністю синусових пазух), головний біль, що виникає після люмбальної пункції або епідуральної анестезії (викликаний низьким рівнем спинномозкової рідини)
.Вторинний головний біль можуть викликати численні фактори різного ступеня тяжкості. Посилення головного болю можуть спричинити зміна погоди, робота в нічний час, перебування в задушливому приміщенні, розумове перенапруження, сидяча робота.
Детальний аналіз симптоматичної обумовленості головного болю дає підстави зупинитися на діагностиці даного явища, вияві основних підходів до нього.
Основою діагностики цефалгій в більшості випадків вважається правильно зібраний анамнез, велике значення при цьому мають умови виникнення головних болей, провокуючі фактори, локалізація, характер, інтенсивність, частота і тривалість цефалгій, наявність супутніх симптомів (нудота, блювання, фотофобія, сльозотеча, ринорея, поведінка хворого під час приступу, ефективність прийому лікарських засобів.
Кожен випадок цефалгії, котра спостерігається тривалий період, потребує обстеження.
Як видно, причин, на перший погляд, головного болю дуже багато. Всі вони вимагають різної лікарської тактики і методів діагностики, деякі не є небезпечними, інші ж несуть пряму загрозу для здоров’я і життя.
Коли варто звернутися до лікаря:
- блискавичний раптовий біль, що сягає максимуму за 5 хвилин;
- напади блювання;
- травма голови;
- ортостатичний біль (лежали та різко встали);
- отруєння чадним газом;
- раптовий біль у пацієнтів із ВІЛ/СНІДом;
- біль, що змушує прокинутися від сну;
- поява болю після 50 років;
- раптова поява нового неврологічного чи когнітивного порушення;
- раптовий розвиток зміни особистості (за свідченням близьких);
- помутніння свідомості;
- біль прогресує і триває тижнями;
- можливі симптоми гігантоклітинного артеріїту (запалення артерій);
- червоне око — симптоми глаукоми (підвищення внутрішньоочного тиску);
- проблеми із нижньою щелепою, наче заклинило;
- рак в анамнезі.
Якщо ви відчуваєте головний біль з новими ознаками, негайно зверніться до фахівців!
Лікування призначає фахівець лише після обстеження хворого та виявлення первинних причин. Основними компонентами ефективного лікування є поінформованість про цю проблему, правильний діагноз, запобігання неправильному курсу терапії, відповідні зміни способу життя і грамотне використання доступних ліків.
У профілактиці головного болю велике значення мають:
- повноцінний відпочинок;
- достатнє щоденне пиття;
- достатній сон;
- регулярна фізична активність;
- відмова від звичок, що шкодять здоров’ю.
Пам’ятайте, що профілактика завжди простіша і дешевша, ніж лікування недуги. У будь-якому випадку, якщо біль з’явився раптово, дуже сильний і/або довготривалий (а також супроводжується іншими небезпечними симптомами), звертайтеся до фахівця.
Лікар ЗПСМ Старосинявської АЗПСМ Стасюк Н.О.