Тютюнопаління – шкідлива звичка, яка полягає у вдиханні диму тліючого тютюну, – це одна з форм токсикоманії. Вона чинить негативний вплив на здоров’я курців і оточуючих осіб. Нікотин, що міститься в тютюновому димі, практично миттєво потрапляє в кровотік через альвеоли легень. Крім нікотину, в тютюновому димі міститься велика кількість продуктів згоряння тютюнового листя і речовин, які використовуються при технологічній обробці.
Факти про куріння
- На нашій планеті палять приблизно 1,1 мільярд людей.
- Кожні 6 секунд у світі через тютюн вмирає приблизно одна людина, тобто відбувається кожен десятий випадок смерті серед дорослих.
- За 1 секунду на Землі викурюється 300 000 сигарет.
- Тютюн вбиває майже половину людей, які його споживають].
- Щорічно від паління вмирає 7,7 мільйонів людей], із яких понад 5 мільйонів випадків відбувається серед споживачів і колишніх споживачів тютюну, і більше 600 000 — серед некурців, що піддаються впливу вторинного тютюнового диму.
- Загальна маса недопалків на планеті за 1 рік становить 2 520 000 тонн.
Тютюновий дим, крім нікотину, містить чадний газ, синильну кислоту, сірководень, вуглекислоту, аміак, ефірні масла і концентрат з рідких і твердих продуктів горіння і сухої перегонки тютюну, так званий тютюновий дьоготь. В останньому міститься близько сотні хімічних сполук речовин, в тому числі радіоактивний ізотоп калію, миш’як і ряд ароматичних поліциклічних вуглеводнів – канцерогенів, хімічних речовин, вплив яких на організм може викликати рак.
Біля третини загальної токсичності тютюнового диму складає нікотин. Це масляниста прозора рідина з неприємним запахом і гірким смаком.
Нікотин є наркотиком – саме він викликає пристрасть до тютюну і є однією з найнебезпечніших рослинних отрут.
Для людини смертельна доза нікотину складає від 50 до 100 мг, або 2-3 краплі, – саме така доза і надходить у кров після викурювання 20-25 цигарок. Курець не гине тому, що така доза вводиться поступово, не в один прийом, але протягом 30 років він викурює приблизно 20000 цигарок, поглинаючи в середньому 800г нікотину, кожна частка якого завдає невиправної шкоди здоров’ю.
Нікотин проникає в організм разом з тютюновим димом. Знешкодження його відбувається в основному в печінці, в нирках і в легенях, але продукти розпаду виділяються з організму протягом 10-15 годин після куріння.
Нікотин відноситься до нервових отрут. В експериментах на тваринах і спостереження над курцями дозволили встановити, що нікотин в малих дозах збуджує нервові клітини, сприяє підвищенню частоти дихання і серцебиття, порушенню ритму серцевих скорочень, виникнення нудоти і блювання. У великих дозах він гальмує, а потім паралізує діяльність клітин ЦНС. Розлади нервової системи проявляються зниженням працездатності, тремтінням рук, ослабленням пам’яті. Нікотин впливає і на залози внутрішньої секреції, викликаючи спазм судин, підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. Згубно впливаючи на статеві залози, він веде до розвитку у чоловіків статевої слабкості – імпотенції.
Монооксид вуглецю (чадний газ, СО) при надходженні і організм викликає кисневе голодування, тому що порушує здатність еритроцитів переносити кисень від легень до всіх органів і тканин, через що у людини виникає задишка. При курінні регулярне надходження СО в організм веде до зниження можливостей дихальної системи і до обмеження фізичної активності. Саме тому при курінні мозкові клітини отримують менше кисню, і розумова працездатність знижується. Зрозуміло, що куріння також несумісне із заняттями фізичною культурою і спортом.
Тютюновий дьоготь є надзвичайно сильним канцерогеном. Після викурювання цигарки його добре видно на фільтрі у вигляді коричневого нальоту. Але, викурюючи в день по пачці навіть так званих «легких» цигарок (в яких вміст тютюнового дьогтю знижений), за рік людина вводить в свій організм до 700-800г тютюнового дьогтю. Тому не дивно, що рак губи у курців зустрічається у 80 разів, легень у 67 разів, а рак шлунка – у 12 разів частіше, ніж в осіб, що не курять. Саме тютюновий дьоготь має найбільш руйнівний вплив на піднебінні мигдалики, руйнуючи їх клітини і викликаючи розвиток тонзиліту і більш часті ангіни.
В організмі людини немає жодного органу або системи, на які б шкідливо не впливав тютюновий дим і його складові частини.
Центральна нервова система курця знаходиться в стані постійної напруги через збудливий вплив нікотину. Але при цьому до неї прибуває менше крові (через спазм мозкових судин), а також вміст у ній кисню, необхідного для підтримки активної діяльності мозку, знижений. Але навіть кисень, який надходить до мозку, гірше використовується мозковими клітинами, тому у курця знижена розумова працездатність, послаблюється пам’ять, страждають вольові якості. Крім того, він відчуває підвищену дратівливість, у нього порушено засинання і часто відзначаються головні болі.
Потрапляючи в дихальні шляхи, тютюновий дим згубно діє на всю дихальну систему. Шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, викликають подразнення слизових оболонок порожнини рота, носа, гортані, трахеї і бронхів. В результаті розвивається хронічне запалення дихальних шляхів, частіше виникають застудні захворювання, ангіни та інші порушення стану мигдаликів. Після куріння на 20 хвилин загальмовується функція дрібних війок слизової оболонки дихальних шляхів, які своїм швидким мерехтінням виганяють шкідливі речовини, які потрапили сюди і осіли на слизовій. Тривале куріння призводить до подразнення голосових зв’язок і звуження голосової щілини, через що змінюється тембр і забарвлення вимовлених звуків, голос втрачає чистоту і звучність, стає хриплим.
Типова прикмета курця – кашель з виділенням слизу темного кольору, особливо вранці. Кашель викликає розширення легенів через зниження їх еластичності і здатності спадати на видиху. Все це провокує розвиток задишки і утруднює дихання. Тривале хронічне запалення дихальних шляхів і легенів приводить до зниження їх опірності і розвитку гострих і хронічних захворювань, наприклад запалення легенів, бронхіальної астми, хронічного обструктивного захворювання легень.
У людини, яка палить систематично, розвиваються багато захворювань системи кровообігу: підвищений артеріальний тиск, порушення мозкового кровообігу і діяльності серця аж до інфаркту міокарда та ін. Частота серцевих скорочень під час куріння зростає на 10-18 ударів в хвилину і відновлюється лише через 15-20 хвилин. Якщо врахувати, що наслідки викурювання однієї цигарки зберігаються протягом 30-40 хв. після припинення куріння, то це означає, що, викурюючи щопівгодини нову сигарету, курець тримає систему кровообігу в стані постійної напруги. Наприклад, за добу його серце робить до 10-15 тисяч зайвих скорочень. Надзвичайно шкідливе куріння для хворих на ішемічну хворобу серця. Одною з причин є те, що при курінні звужуються артерії і погіршується кровотік. До серця поступає менше кисню і поживних речовин, утруднюється видалення продуктів метаболізму. Іншою причиною є те, що оксид вуглецю з сигаретного диму проникаючи в кров, зв’язується з гемоглобіном, замінюючи кисень. Третя причина – нікотин та інші речовини тютюнового диму знижують скорочення міокарда, зменшуючи кровотік і постачання кисню та інших поживних речовин всіх органів, в тому числі міокарда. В результаті толерантність до фізичного навантаження знижується – напади стенокардії виникають при менш інтенсивному і тривалому фізичному навантаженні.
З рота курця неприємно пахне, язик обкладений сірим нальотом, що є одним з показників неправильної діяльності шлунково-кишкового тракту. Подразнюючи слинні залози, нікотин викликає посилене слиновиділення. Курець не тільки спльовує зайву слину, але і проковтує її, посилюючи шкідливий вплив нікотину на травний апарат. Відбуваються і інші зміни в стані органів ротової порожнини: руйнування емалі зубів, розвиток карієсу і поява жовтого нальоту на зубах, кровоточивість ясен.
Під час куріння судини шлунка звужуються, кількість шлункового соку підвищена, а його склад змінений; апетит знижується, а травлення гальмується (саме тому при відчутті голоду курець хапається за цигарку). В результаті всі ці причини часто призводять до розвитку виразкової хвороби шлунка.
Тютюновий дим знижує гостроту нюху і смакових відчуттів, тому курці нерідко погано розрізняють смак солодкого, солоного, гіркого, кислого. Крім зазначених впливів на організм, куріння дає і цілий ряд інших наслідків і ускладнень. Зокрема, у чоловіків, які палять 25-40 років сексуальна активність вдвічі нижче, ніж у некурців.
Попередження паління
Всеосяжні антитютюнові програми, що містять ясну, змістовну і повторювану інформацію про шкоду паління, повинні надаватися будь-яким доступним шляхом, включаючи медичних працівників, громадські заходи, через школи, радіо, телебачення і за допомогою друкованих матеріалів. Необхідно формувати національні і місцеві компанії по зменшенню впливу тютюнового диму в публічних місцях. Такі компанії і заборони довели свою працездатність і дієвість щодо відчутного поліпшення респіраторного здоров’я. Надання статусу “без паління” школам, публічним місцям і місцям роботи має розвиватися і впроваджуватися урядами та організаторами охорони здоров’я і підтримуватися суспільством.
Антитютюнові програми повинні бути спрямовані на всі вікові групи, включаючи маленьких дітей, підлітків, юнаків та вагітних. Заходи з метою запобігання паління і максимізації відмови від паління повинні здійснюватися на всіх рівнях системи охорони здоров’я. Лікарі та організатори охорони здоров’я повинні підтримувати появи вільного від паління житла. У США з 1976 р з ініціативи Американського протиракового товариства щорічно 19 листопада відзначається як День відмови від паління; а з ініціативи ВООЗ 1 травня починаючи з 1988 р оголошено Всесвітнім днем без тютюну. Причому дні відмови від паління організовуються з використанням нових форм і технологій, здатних захопити молодь. При первинній профілактиці тютюнопаління в популяції слід орієнтуватися на Європейську хартію про заборону тютюну, згідно з якою кожна людина має право на свіже повітря, вільне від тютюнового диму; має право на інформацію про ризик для здоров’я, пов’язаний з вживанням тютюну; всі люди мають право на вільне від тютюнового диму повітря в закритих громадських місцях та на транспорті. Важливий крок у напрямку формування колективної міжнародної відповіді на обумовлені вживанням тютюну смертність і захворюваність був зроблений в 1996 р. Всесвітньою організацією охорони здоров’я, коли була запропонована Міжнародна конвенція з контролю за тютюновою продукцією. Розробка заходів громадського та медичного характеру по боротьбі з тютюнопалінням повинна будуватися з урахуванням вікових, професійних, соціальних, ментальних особливостей населення, що є складним, але необхідним процесом. Пасивне паління також є важливою причиною респіраторних симптомів і збільшеного ризику ХОЗЛ, особливо у партнерів і дітей курців. Тривалий вплив тютюнового диму всередині приміщень укупі зі скупченістю в погано вентильованих житлових приміщеннях збільшує загальний збиток від впливів макрочасток і збільшує ризик розвитку ХОЗЛ. Зусилля програм охорони здоров’я щодо зменшення паління повинні бути також зосереджені на пасивному курінні з метою мінімізації ризиків для непальців. Партнери та батьки не повинні палити в безпосередній близькості від непальців або дітей, а також в автомобілі, погано провітрюваних кімнатах, тощо, оскільки це піддає інших людей підвищеному ризику. Перший вплив тютюнового диму на плід може починатися в утробі матері через дію метаболітів. Навчання з метою зменшення внутрішньоутробних ризиків для виношуваних дітей також має величезне значення для запобігання впливу паління матері, оскільки такий вплив може бути причиною уповільнення зростання легень у плода та інших захворювань дихальних шляхів у дитинстві і в подальшому житті. Новонароджені і немовлята можуть також піддаватися впливу тютюнового диму вдома, якщо курять члени сім’ї. Серед дітей молодше 2 років, які є пасивними курцями, поширеність респіраторної інфекції підвищується, і у них спостерігається підвищений ризик розвитку хронічних респіраторних симптомів у майбутньому.
Відмова від паління
Відмова від паління – єдиний клінічно і економічно ефективний шлях зменшити вплив факторів ризику розвитку ХОЗЛ. Припинення паління може попередити або відстрочити розвиток обмеження швидкості повітряного потоку або сповільнити його прогресування і може істотно впливати на подальшу смертність. Всім курцям – включаючи тих, хто знаходиться в групі ризику по розвитку ХОЗЛ, а також вже мають цю хворобу – повинні бути запропоновані всі можливі найбільш інтенсивні програми з відмови від паління. Заходи щодо відмови від паління ефективні як у чоловіків, так і у жінок, для всіх рас і етніч них груп, а також у вагітних. Вік впливає на кількість тих, що кинули палити – наприклад, у молодому віці таких менше; проте подібні програми можуть бути ефективні у всіх вікових групах. Міжнародні дослідження з економічного впливу на паління є надзвичайно показовими: кошти, вкладені в антитютюнові програми, є економічно ефективними в сенсі медичної та суспільної вартості додаткового року життя. Ефективні заходи включають: нікотинзамінну терапію з використанням нашкірних аплікаторів, жувальних гумок і назальних спреїв; настанови лікаря або іншого медичного працівника (з додатковим застосуванням або без застосування нікотинзамінної терапії); групові програми і програми самодопомоги; формування громадської думки на користь відмови від паління.
Однак, профілактика хвороб органів дихання має кілька серйозних перешкод – етапів, які проходить практично кожен залежний від нікотину чоловік:
1. Неусвідомленість і непоінформованість про наслідки паління.
2. Страх перед розвитком синдрому відміни після відмови від шкідливої звички.
3. Невіра курця в повне і остаточне позбавлення від нікотинової залежності (особливо після низки безуспішних спроб кинути курити в минулому).
Необхідною умовою є підрахунок індексу паління. Розрахунок індексу паління людини проводиться таким чином: кількість викурених в день сигарет множать на число місяців у році, тобто на 12; якщо ця величина перевищує 160, то паління у даного пацієнта представляє ризик щодо розвитку патологічних станів; якщо індекс більше 200, то хворого слід відносити до категорії злісних курців.
Анамнез паління рекомендується оцінювати також в одиницях пачко/років. Загальна кількість пачко/років = кількість викурених в день пачок х число років паління. При цьому одна умовна пачка містить 20 сигарет. У тому випадку, якщо цей показник досягає значення 10 пачко/років, то пацієнт вважається безумовно курцем. Якщо він перевищує 25 пачко/років, то хворий може бути віднесений до злісних курців.
Колишнім курцем пацієнт вважається у разі припинення паління на термін 6 місяців і більше. 86 Роль медичних працівників у відмові від паління [20] Успішна стратегія заходів щодо відмови від паління має на увазі багатоплановий підхід, включаючи громадську політику, програми поширення інформації та навчання здоровому способу життя через школи та засоби масової інформації. Однак ключовою ланкою у цих заходах є лікарі, медичні сестри, стоматологи, психологи, фармацевти та інші медичні працівники. Важливим є найбільше залучення цих людей в антитютюнові програми. Медичні працівники повинні спонукати кожного курця кинути палити, навіть якщо він прийшов до медичного закладу з іншої причини і не має симптомів ХОЗЛ, ознак обмеження швидкості повітряного потоку або інших захворювань, обумовлених палінням.
Старосинявська АЗПМ Сімейний лікар Стасюк Н.О.