Це частина системної роботи з протидії антимікробній резистентності — одній із найбільших загроз для сучасної медицини. Коли протимікробні препарати застосовують неправильно або надмірно, мікроорганізми поступово набувають стійкості до них. У результаті звичні інфекції стає складніше лікувати, а ефективних препаратів залишається менше. Вже зараз 1 з 6 бактеріальних інфекцій у світі не реагує на лікування антибіотиками
За оцінками ВООЗ, до 2050 року стійкі до протимікробних препаратів інфекції можуть щороку забирати понад 10 мільйонів життів, а економічні втрати у світі — перевищити 2 трильйони доларів. Втрата ефективності антибіотиків створює ризики не тільки при лікуванні інфекцій — від них залежить безпека складних операцій, трансплантацій, лікування онкологічних пацієнтів та багатьох інших медичних втручань.
Для України ця проблема особливо актуальна, зважаючи на війну. Велика кількість тяжких поранень, тривале лікування, повторні медичні втручання та внутрішньолікарняні інфекції збільшують ризик поширення стійких збудників.
Тому протидія антимікробній резистентності — окремий системний напрям. Реалізуємо Державну стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року, в межах якої розвиваємо мережу мікробіологічних лабораторій, епіднагляд та інфекційний контроль у медзакладах.
Нові стандарти — частина цієї роботи. Вони встановлюють єдині правила призначення, перегляду та припинення протимікробної терапії. Основний принцип: препарат призначається лише за чіткими медичними показаннями, у необхідній дозі та на оптимальний строк.
На практиці це означає:
— кожне призначення має бути обґрунтоване в медичній документації або електронній системі охорони здоров’я;
— антибіотик призначається за підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції;
— не можна призначати протимікробні препарати на прохання пацієнта, якщо немає медичних показань;
— у визначених випадках до початку лікування проводиться бактеріологічне дослідження;
— через 48–72 години терапія переглядається і за потреби коригується або припиняється;
— для вибору антибіотиків застосовується класифікація ВООЗ AWaRe, яка поділяє їх на три групи: доступу, спостереження та резерву. Препарати резерву використовуються лише у визначених випадках..
Стандарт для первинної допомоги містить рекомендації щодо лікування поширених бактеріальних інфекцій у дорослих і дітей та передбачає можливість відстроченого рецепта.
Для спеціалізованої допомоги передбачено врахування результатів лабораторних досліджень і локальних антибіотикограм, контроль призначень клінічними фармацевтами, попереднє погодження застосування антибіотиків резерву та перехід із внутрішньовенного на пероральний прийом, щойно це дозволяє стан пацієнта.
Мета — зберегти ефективність протимікробних препаратів і забезпечити їх обґрунтоване застосування там, де вони справді необхідні.