Вітряна віспа (вітрянка) — це високоінфекційне гостре вірусне захворювання, що переважно вражає дітей. Характеризується помірною загальною інтоксикацією і плямисто-папульно-верикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках.
Вітряна віспа — одна із найпоширеніших інфекцій у світі. За рівнем захворюваності вона поступається лише грипу та іншим гострим респіраторним вірусним інфекціям. В Україні щороку реєструють від 103 000 до 200 000 випадків (2019: 113 328, зокрема 100 196 — у дітей до 17 років).
Причини вітряної віспи
Збудником є вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (Varicella-zoster virus, VZV), або герпесвірус людини 3 типу (ГВЛ-3). Цей ДНК-вірус нестійкий поза організмом людини, швидко гине від дезінфекційних засобів, а також під дією температури понад 60 °С.
Основним джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу. Хвора людина стає небезпечною для інших в останні 10 днів інкубаційного періоду і перші 5–7 діб з моменту появи висипу. Ще одним джерелом інфекції може бути хворий на оперізувальний герпес.
Сприйнятливість населення до вітряної віспи становить 90–95%.
Шляхи передавання вітряної віспи
Механізм передавання збудника — краплинний. Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено можливість їх поширення за межі кімнати, де перебуває хворий. Таким чином, імовірність зараження може поширюватися на всіх, хто перебуває у будівлі.
Не виключена можливість вертикального передавання збудників вітряної віспи від матері до плоду, що може спричинити вади розвитку, але це трапляється дуже рідко.
Вітряна віспа — типова дитяча інфекція. Новонароджені до двох місяців мають пасивний материнський імунітет. З трьох місяців вони стають сприйнятливими до інфекції.
Максимальна кількість тих, хто інфікується, припадає на вікову групу 2–4 роки. Дошкільнята становлять близько 80% тих, хто захворів. Для вітряної віспи характерна осінньо-зимова сезонність, що пояснюється тіснішим контактуванням дітей під час відвідування дитячих садків і шкіл.
Захворюваність найчастіше спорадична. Трапляються спалахи вітряної віспи, зокрема у дитячих дошкільних закладах, школах і лікарнях. Після перенесеної інфекції залишається тривалий імунітет. Повторні захворювання бувають рідко.
Симптоми вітряної віспи
Вітрянка характеризується гарячкою та появою папуло-везикульозного висипу. Фахівці виокремлюють у перебігу цього захворювання 4 періоди:
інкубаційний (від 11 до 21 дня);
продромальний;
період висипань;
період утворення кірочок.
В середньому, інкубаційний період вітрянки складає 14 днів. Після чого настає продромальна фаза хвороби (за 1-2 діб до висипань). Симптоми вітрянки у дітей в цей час практично не помітні. У дорослих хвороба може супроводжуватися важкими головними болями, високою температурою.
Плями гіперемії на шкірі і слизових оболонках з’являються вже на 1-2 день вітрянки. На них поетапно утворюються папули і м’які однокамерні везикули. Через декілька днів на їхньому місці утворюються сухі кірочки.
Одночасно з підсиханням елементів висипу знижується температура тіла і поліпшується загальний стан хворого.
У деяких хворих одночасно з висипом на шкірі з’являються й висипки на слизових оболонках порожнини рота, носоглотки, гортані, статевих органах та в інших місцях. Це енантема, характерним елементом якої є пухирець. Енантема може випереджати висипання на шкірі.
Увесь період висипань триває до 9 днів. Існує закономірність чим інтенсивніше висип, тим довше у хворого зберігається лихоманка.
Вітряна віспа особливо небезпечна для грудних дітей. У немовлят період висипань часто супроводжується високою температурою і вираженою інтоксикацією. Можливі загальномозкові явища (наприклад, поява фебрильных судом або герпетичного енцефаліту). Також вірус може призвести до бактеріальних ускладнень (наприклад, пневмонії, стрептодермії). Симптоми вітрянки у вагітної жінки не є свідченням для штучного переривання вагітності.
Перебіг вітряної віспи здебільшого легкий. Специфічні ускладнення (менінгоенцефаліт, пневмонія) трапляються рідко. Однак після перенесеної інфекції збудник, без будь-яких клінічних проявів, може роками зберігатися в організмі та провокувати у старшому віці інші захворювання — оперізувальний герпес, який можна розглядати як пізній рецидив.
Ускладнення можуть бути і внаслідок приєднання бактеріальної інфекції:
запалення верхніх дихальних шляхів — ларинготрахеобронхіт, пневмонія;
ураження нервової системи — енцефаліт, менінгоенцефаліт, мієліт, параліч лицьового нерва;
бактеріальні ускладнення — бульозна стрептодермія, флегмона, абсцес, імпетиго, лімфаденіт, стоматит, кон’юнктивіт, кератит, сепсис;
розлади внутрішніх органів.
У 1 із 50 випадків захворювання на вітряну віспу бувають ускладнення, серед яких найбільш тяжкими є пневмонія та енцефаліт. Частота енцефаліту, який переважно проявляється церебральною атаксією, становить близько 1 на 4 000 випадків вітряної віспи.
Лікування вітряної віспи
Вітряну віспу та оперізувальний герпес розпізнають переважно на підставі клінічних та епідеміологічних даних. За потреби діагноз можна підтвердити за допомогою вірусологічного методу (виділення вірусу з везикул) і серологічних реакцій.
Лікування вітряної віспи полягає у дотриманні постільного режиму протягом усього періоду висипання, запобіганні вторинній інфекції. Рот треба полоскати дезінфекційним засобом.
За показаннями застосовують симптоматичні засоби: анальгетики, жарознижувальні, здійснюють детоксикацію. У разі тяжких форм недуги та розвитку гнійних ускладнень призначають антибіотики.
Після одужання рекомендують провести період реконвалесценції (10–14 днів) удома. Вітряна віспа частково знижує імунітет, у зв’язку з чим можливий розвиток захворювань бактеріальної природи.
Профілактика вітряної віспи
Простим і ефективним методом специфічної профілактики є вакцинація.
З цією метою вакцинують насамперед такі групи:
здорові діти, які досягли 12-місячного віку і не хворіли на вітряну віспу;
діти під час вступу до дитячого дошкільного закладу та школи, які раніше не хворіли на вітряну віспу;
працівники охорони здоров’я та освіти, які мають високий ризик інфікування і не хворіли на вітряну віспу.
Крім того, діти й дорослі можуть власним коштом робити щеплення проти вітряної віспи вакциною «Варілрикс», що зареєстрована в Україні.
Створений імунітет після щеплення вакциною достатньо тривалий. За результатами досліджень післявакцинальний імунітет залишається напруженим 20 років після щеплення.
Лікар ЗПСЛ Старосинявської АЗПСМ Наталія СТАСЮК