Туберкульоз– інфекційна хвороба, яку викликає мікобактерія туберкульозу. Захворювання має хронічний перебіг. Найчастіше вражаються легені хворого (легеневий туберкульоз або туберкульоз легень), а в разі позалегеневого туберкульозу можуть вражатися інші органи, зокрема, кістки, шкіра, оболонки мозку, нервова система, нирки, печінка та ін.

Форми туберкульозу

  • Активна форма – може бути відкрита (коли хворий виділяє назовні мікобактерії туберкульозу, наприклад, під час кашлю) та закрита (коли немає виділення мікобактерії назовні, тобто хворий незаразний);

  • Латентна (прихована) форма.

Шляхи зараження туберкульозом

Кожна людина повинна пам’ятати, що зараження туберкульозом найчастіше відбувається під час спілкування з хворою людиною при вдиханні мікобактерій туберкульозу з дрібними краплями мокротиння та слини, а також при вживанні продуктів від хворої на туберкульоз худоби, риби, птиці. Зараження може відбуватися тоді, коли мікобактерії туберкульозу потрапляють в організм з пилом, через предмети вжитку, посуд, постіль, папери, недопалки від хворого на туберкульоз.

Туберкульоз розвивається тоді, коли у людини знижений імунітет внаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, захворювань щитовидної залози, недостатнього харчування, поганих житлових умов, виснажливої праці тощо.

Отже, туберкульоз – це інфекційна, соціально небезпечна хвороба, яка викликається мікобактерією туберкульозу, ще відома, як «паличка Коха». Вона є дуже стійкою до впливу зовнішнього середовища, витримує нагрівання до + 85°С та охолодження до -200°С. У річній воді бактерія туберкульозу може зберігатися до 5 місяців, у ґрунті – до 2-х років, у приміщенні – більше місяця. Краще остерігатися туберкульозу, аніж лікувати його. Чим раніше виявлений хворий на туберкульоз, тим ефективніше його лікування.

Симптоми туберкульозу:

  • кашель більше 2 тижнів;

  • підвищена температура тіла більше 7 днів;

  • поганий апетит;

  • постійна слабкість;

  • безпідставна втрата ваги;

  • підвищена пітливість, особливо вночі;

  • задишка;

  • біль в грудній клітині;

  • відхаркування кров’ю.

Діагностика туберкульозу

Навіть сьогодні багато країн світу для діагностики туберкульозу використовує традиційний метод мікроскопічного дослідження мазка мокроти. У лабораторних умовах в зразках мокроти з легень хворого під мікроскопом визначають, чи присутня мікобактерія туберкульозу. Проте мікроскопічно можна зафіксувати лише половину випадків туберкульозу, до того ж таким чином не визначається резистентність (стійкість) до антибіотиків.

Щоби діагностувати туберкульоз, проводять такі дослідження:

  • флюорографія (або рентгенологічне обстеження) грудної клітки;

  • стандартні та спеціалізовані аналізи крові;

  • лабораторне дослідження харкотиння пацієнта;

  • проба Манту– шкірний тест на наявність специфічної імунної відповіді до мікобактерії туберкульозу шляхом внутрішньо шкірного введення туберкуліну.

  • Щеплення від туберкульозу

Захист від туберкульозу забезпечує вакцина БЦЖ (лат. BCG). Вакцина БЦЖ рекомендована дітям та дорослим до 35 років, які перебувають у групі ризику захворіти на туберкульоз.

Вакцина БЦЖ входить до переліку основних лікарських засобів ВООЗ. В Україні, як і в багатьох інших країнах, де розповсюджений туберкульоз, щеплення вакциною БЦЖ є обов’язковим. Вакцинація проти туберкульозу здійснюється на 3-5 добу після народження дитини (не раніше ніж через 48 годин), недоношених дітей вакцинують при досягненні ваги понад 2500 г, згідно з календарем профілактичних щеплень, затвердженого МОЗ України. Окрім дітей, вакцинують осіб, що належать до категорії ризику.

Групи ризику:

  • діти, які проживають на територіях із високим рівнем захворюваності на туберкульоз;

  • особи, які контактують у сім’ї з хворими на туберкульоз;

  • особи, які живуть та працюють понад 3 місяці з людьми на території з високим рівнем захворюваності на туберкульоз;

  • працівники системи охорони здоров’я, які мають контакт із хворими, віком понад 35 років (повинні вакцинуватися, якщо вони не були вакциновані, не мають сліду від вакцини чи відповідних документів. Перед вакцинацією проводять пробу Манту. Щеплення проводять при негативному результаті проби Манту).

Лікар ЗПСЛ Лариса ЛУЦЕНКО