Цистит – це інфекційне захворювання, при якому запалюється слизова оболонка сечового міхура.

Найчастіше зустрічається в жінок віком від 20 до 40 років – серед них 25-35% мінімум 1 раз на рік хворіють на цю патологію. Причина в тому, що жіночий сечівник коротше чоловічого, тому інфекції легше пройти в сечовий міхур. У більшості випадків роль збудника грає кишкова паличка, також ним може стати стрептокок, стафілокок та інші бактерії, іноді – віруси та грибки. Захворювання проявляється сильним болем внизу живота, утрудненим сечовипусканням і домішками крові в сечі.

Звідки береться цистит? 

Людина все своє життя проводить серед мікроорганізмів. Це призводить до того, що нерідко доводиться мати справу з інфекційними процесами. Одні з найбільш частих – інфекції сечовивідних шляхів.

Переважно на цю хворобою страждають жінки. Дані статистики показують, що, хоча б раз на рік, у 25-35% представниць прекрасної статі вікової категорії 20-40 років, відзначаються епізоди інфекції сечовивідної системи. Гострий цистит зустрічається з частотою 0,5-0,7 випадку на рік на одну жінку.

У 95% випадків захворювання викликається будь-яким одним мікроорганізмом. У решти 5% – мікробною асоціацією одночасно з кількох збудників.

Причини:

  • Інфікування статевої системи

Захворювання розвивається, коли в сечові шляхи потрапляє інфекція та викликає запальний процес. Це відбувається під впливом різних несприятливих факторів.

Основні причини циститу:

Переохолодження – найпоширеніша причина, особливо в жінок. Досить 15 хвилин сидіння на холодній поверхні та цистит забезпечено!

  1. Малорухливий спосіб життя – коли людина по 4-6 годин на день безперервно сидить, в малому тазу виникає застій, порушується кровообіг. Це робить сечовий міхур вкрай чутливим до інфекції.
  2. Анатомічні особливості – коротка і широка уретра, близькість до ануса, піхви.
  3. Часті інфекції статевої системи – недоліковані гінекологічні та венеричні захворювання.
  4. Гормональні розлади – низький рівень естрогену у жінок, що робить сечостатеву систему вразливою перед інфекціями.
  5. Особливості типових збудників циститу, а саме – здатність міцно прикріплюватися до слизової оболонки, формувати бактеріальну плівку.
  6. Статеве життя без бар’єрної контрацепції – коли інфекція передається від партнера, або ж робиться перехід від анального сексу до вагінального без гігієнічних процедур.
  7. Неправильне харчування – гостра і жирна їжа підвищує сприйнятливість сечового міхура до інфекцій, тому тим, хто її любить, потрібно пити більше води.
  8. Порушений pH статевих органів – створює сприятливе середовище для розмноження патологічних мікроорганізмів.
  9. Недотримання правил гігієни – коли жінка носить синтетичну білизну і рідко її змінює, нехтує щоденним купанням, рідко міняє тампони та прокладки під час менструацій.
  10. Порушений режим сечовипускання – коли людина довго терпить переповненість сечового міхура і спорожнює його менше ніж 5 разів на день, сеча застоюється, створюючи сприятливе середовище для розвитку бактерій.
  11. Хронічні системні патології – цукровий діабет, обмінні порушення, ожиріння та інші метаболічні захворювання провокують розвиток циститу.

Види:

Класифікація циститів багатогранна і складна. Вона проводиться за кількома параметрами. Залежно від форми перебігу розрізняють:

  1. Гострий цистит – розвивається незабаром після зараження й дає яскраво виражену симптоматику, триває до 2 тижнів.
  2. Хронічний цистит – розвивається при неадекватному лікуванні гострої форми хвороби, має розмазану клінічну картину. У хворого чергуються періоди загострення й ремісії.

При хронічному перебігу хвороби розрізняють наступні види:

  1. Латентний цистит (перманентний, з безсимптомним перебігом, із загостреннями не частіше разу на рік, із загостреннями від двох разів на рік і частіше).
  2. Персистувальний цистит (симптоми захворювання є, але функція сечового міхура не порушена).
  3. Інтерстиціальний цистит (є прояви, біль, зменшується об’єм міхура). Ця форма захворювання розглядається як окрема одиниця і вимагає особливого лікування.

Як причина затяжного циститу, можуть виступати онкологічні захворювання міхура, травми, туберкульоз, локальні звуження (стриктури) уретри.

В результаті тривалого запалення відбуваються зміни стінки сечового міхура, вони товщають, що призводить до зменшення об’єму органу, настає такий стан, який називається мікроцист.

Начало формы

Конец формы

Симптоми циститу:

Клінічна картина хвороби залежить від форми перебігу. Коли в людини гострий цистит, симптоми такі:

  1. Швидко, майже раптово виникає часте і хворобливе сечовипускання. Позиви можуть турбувати кожні 15-20 хвилин.
  2. З’являються болі в надлобковій області.
  3. Для початку сечовипускання доводиться докладати певних зусиль.
  4. Сеча мутна, можливі домішки крові (в останній порції).
  5. Сечі в процесі випорожнення виділяється мало.

У важких випадках гострого циститу виникають загальні прояви (гіпертермія, нудота, блювота, сеча непрозора, може набувати білого кольору через домішки гною).Ознаки циститу в хронічній формі помітно відрізняються:

  • дискомфорт при сечовипусканні – печіння, свербіж;
  • зміна складу сечі – каламутність, неприємний запах, домішки;
  • відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
  • часті позиви до сечовипускання.

Крім цього, ознаки захворювання у жінок і чоловіків відрізняються. Цистит у жінок супроводжуються болем в малому тазі, відчуттям печіння в уретрі, запаленням зовнішніх статевих органів. Нерідко сеча при цьому змінює запах, в ній присутні пластівці. Цистит в чоловіків супроводжується болем у статевому члені між актами сечовипускання, різь та печіння в уретрі.

Хворим ці прояви суттєво псують якість життя, тому людина йде за ліками і купує у аптекаря «що-небудь від циститу».Це викликає стійкість інфекції до препаратів та перехід хвороби в хронічну форму. В результаті патологія прогресує і все складніше піддається лікуванню. Тому не варто займатися самолікуванням, це лише посилить запалення. Лише призначені лікарем препарати здатні дати комплексне розв’язання проблеми й уникнути рецидивів.

Лікування циститу:

З огляду на можливість виникнення рецидивів, лікування циститу має бути комплексним і послідовним. Порядок заходів, індивідуальний план, вибудовується після якісної діагностики.

Коли у пацієнта гострий цистит, всі симптоми, лікування в основному спирається на антибіотики, підкріплені фітотерапією. Після стихання процесу, здійснюється закріплення результату. В цьому періоді добре показують себе сеанси озонотерапії.

В процесі лікування, пацієнтам варто прислухатися до наступних рекомендацій:

  • ретельно дотримуватися гігієни;
  • пити багато рідини;
  • дотримуватися дієти;
  • уникати переохолодження;
  • носити спідню білизну з натуральних тканин;
  • оберігатися під час статевих контактів бар’єрним методом.

Також терапія для пацієнтів інколи може відрізняється залежно від статі. Коли проводиться лікування циститу у жінок, можуть бути додатково призначені гормональні препарати, щоб скорегувати рівень естрогену. Особливо підходу вимагає лікування циститу при вагітності. У чоловіків вилікувати цистит простіше – зазвичай буває достатньо курсу антибіотиків, протизапальних препаратів та спазмолітиків.

Профілактика циститу 
Для профілактики можливих рецидивів циститу рекомендують:

  • уникати переохолоджень;
  • великих фізичних навантажень;
  • своєчасно лікувати хвороби, що передаються статевим шляхом;
  • лікувати запальні захворювання жіночих статевих органів, нирок, сечових шляхів.

Будьте здорові!

Сімейний лікар Старосинявської АЗП/СМ Валентина Кицун