АдміністраціяІнформація пацієнтам

Згідно з визначенням від Tear Film and Ocular Surface Dry Eye Workshop II, ССО – ​це багатофакторне захворювання поверхні ока, що характеризується втратою гомеостазу слізної плівки (СП) та супроводжується очними симптомами, за яких нестабільність СП і гіперосмолярність, запалення та пошкодження поверхні ока й нейросенсорні аномалії відіграють етіологічну роль.

Частота виникнення ССО варіює від 5 до 70%. Найпоширенішим є ССО з надмірним випаровуванням сльози, який частіше трапляється в жінок, аніж у чоловіків, його прояви посилюються з віком.
Як маркер функції слізних залоз використовується лізоцим: зміни його рівня можуть указувати на порушення цілісності СП. Важливим також є вміст імуноглобулінів, які синтезуються плазматичними клітинами: секреторний IgA є основним імуноглобуліном у СП, IgG та IgE присутні в нижчих концентраціях.

До чинників, що пов’язані із ССО, належать медикаменти, зокрема:
  • антигістамінні засоби;
  • антигіпертензивні засоби;
  • анксіолітики й антидепресанти, антихолінергічні препарати;
  • діуретики;
  • системні гормональні, нестероїдні та протизапальні засоби, інгаляційні кортикостероїди;
  • топічні краплі з консервантами;
  • ізотретиноїн.
На розвиток ССО також впливають хвороби та зовнішні чинники:
  • шкірні захворювання повік;
  • офтальмохірургія, включно із заміною кришталика, рефракційною хірургією та хірургією повік;
  • хімічні й термічні опіки кон’юнктиви;
  • системні захворювання;
  • знижена чутливість рогівки через тривале використання контактних лінз, вірусні інфекції або інші нейротрофічні чинники;
  • довготривала робота за екранами;
  • чинники довкілля (дим, низька вологість повітря);
  • надлишок або нестача вітамінів.
Окремо спікер зупинився на найпоширенішій причині розвитку ССО – ​роботі за комп’ютером. Зокрема, погіршують стан поверхні ока:
  • постійне переміщення погляду «папір – ​клавіатура – ​екран»;
  • низька яскравість монітора;
  • старі технології екранів (на основі електронно-променевих трубок);
  • відстань від очей до монітора <30 см;
  • занадто яскраве освітлення робочого стола й екрана;
  • світлові відблиски на екрані монітора, стінах кімнати, робочому столі;
  • порушення правила розташування центру монітора.
ССО може бути пов’язаний із:
  • недостатньою продукцією слізної рідини:
  • синдром Шегрена;
  • захворювання слізної залози з її обструкцією;
  • системні ліки (антигістамінні, діуретики, β-блокатори);
  • надмірним випаровуванням слізної рідини:
  • недостатність ліпідного прошарку;
  • нормальна кількість, але низька якість синтезованої сльози;
  • дисфункція мейбомієвих залоз.
До симптомів сухого ока належать:
  • поколювання, печіння, відчуття тиску в очах;
  • відчуття стороннього тіла в оці;
  • надмірна сльозотеча (як захисна реакція ока);
  • відчуття болю в ділянці ока;
  • почервоніння ока;
  • розмитість зору (тимчасова);
  • відчуття важких повік, надмірне кліпання;
  • очна втома та неможливість одягнути контактні лінзи;
  • відсутність здатності плакати на тяжких стадіях.
ССО в дітей частіше називають зоровим комп’ютерним синдромом. Але за наявності в дитини ревматоїдного артриту, вродженої глаукоми, цукрового діабету чи хронічного рецидивного увеїту ССО може бути пов’язаний із ними.
Також 100% дітей, які користуються контактними лінзами, мають ССО. Суб’єктивні прояви залежать від віку: в 3-6 років прояви є лише в 14,3% випадків, у 12-18 років – ​у 89%. Основний механізм розвитку сухого ока в дітей полягає в порушенні СП за нормальної продукції.
Розвиток ССО також пов’язаний із рефракційною хірургією, яка є однією з найпоширеніших планових операцій у світі. Причинами виникнення ССО після цього втручання є травмування епітелію рогівки, ­транссекція та денервація нервів рогівки, зростання кількості прозапальних факторів, використання очних крапель (призводить до зниження щільності келихоподібних клітин).