Найкраще дотримуватися графіка за Календарем профілактичних щеплень, адже це дає змогу досягти максимальної ефективності й забезпечити тривалий захист.
Утім, бувають ситуації, коли необхідно швидше ввести подальшу дозу вакцини. У такому разі слід пам’ятати: наступну дозу варто вводити не раніше ніж через 28 днів (4 тижні) після попередньої.
Водночас є так званий чотириденний «пільговий період», тобто дозволяється наступну дозу ввести на 4 дні раніше (через 24–27 днів після першої дози щеплення). Це стосується курсу вакцинації з дводозною схемою проти кору, паротиту, краснухи, первинної вакцинації проти дифтерії, правця, кашлюку і проти гепатиту B.
«Для більшості вакцин немає “максимального” інтервалу між дозами — якщо дозу пропустили, починати курс заново не потрібно, варто продовжити введення необхідної кількості доз. Тобто якщо інтервали змінюються, наприклад, замість 2-4-6 місяців — 2-5-10 місяців, це можливо, але тоді виникає питання: чи не буде запізно? Дитина буде незахищеною, не встигне сформувати імунітет до контакту зі збудником», — зазначає Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ), лікар — дитячий інфекціоніст, доцент кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних захворювань Міжнародного Європейського Університету.
До того ж відтермінування вакцинації на пізніший вік не рекомендується, оскільки це може навіть підвищити частоту місцевих реакцій на щеплення, як-от почервоніння, набряк чи біль у місці ін’єкції.
Чому людям різного віку — від немовлят до літніх людей — потрібні різні підходи до вакцинації та чому Календар профілактичних щеплень — це не випадковий набір дат, а ретельно продумана схема, — читайте у матеріалі Центру громадського здоров’я у співавторстві з Федором Лапієм за посиланням https://tinyurl.com/yc6n35x8