Останнім часом ми частіше стикаємося із капризами погоди: температура різко опускається, а через пару днів різко росте у бік «плюсу». Такі коливання можуть негативно вплинути на судинну систему, вплив погодних умов на судинну систему. як уникнути ускладнень?
Як температура, особливо знижена, впливає на судини?
Перша ланка судинної системи, що реагує на погоду, – це покриви шкіри. На шкіру природою покладено завдання відповідати за терморегуляцію організму шляхом спазму та розширення судин. Так, у жарку погоду судини розширюються, щоб не допустити перегріву, у холодну пору – звужуються, щоб зберегти тепло.
Непокрита одягом шкіра (кисті, обличчя, вуха) реагує насамперед ангіоспазмом, тобто – звуженням судин. При виході на холод – це нормальна реакція організму. Однак у деяких людей схильність до звуження судин підвищена. У них у відповідь на температурну провокацію виникає ангіоспастичний синдром (спазм судин, що затягнувся). Такі люди швидше реагують на холодне повітря. У них сильно холодніють руки, аж до зміни кольору та появи оніміння, вони довго не можуть зігрітися після прогулянки на вулиці.
Ангіоспастичний синдром однозначно спричиняє дискомфорт. Однак є серйозніші наслідки, які він може спровокувати. Якщо пацієнт має проблеми із кровопостачанням в артеріях нижніх кінцівок, то специфічна реакція на холод може викликати трофічні процеси. Це досить рідкісні випадки, проте така реакція – показник того, до яких серйозних ускладнень може призвести незначна, на перший погляд, особливість організму.
Цю реакцію, як і будь-яку іншу, можна тренувати та виховувати. Зміцнити судини допоможе загартування. Гартуватися потрібно починати із розумом – послідовно та повільно, щоб не завдати організму шкоди. Також судинні хірурги рекомендують перебувати на холоді дозовано, не переохолоджуватися, одягатися по сезону, носити теплі рукавиці, шарфи, шкарпетки.
Якщо перераховані вище симптоми вам знайомі, фахівці радять пройти обстеження. Отримати інформацію про стан кровотоку можна за допомогою капіляроскопії кистей та/чи стоп, УЗД судин верхніх та/або нижніх кінцівок. Результатів цих двох досліджень достатньо, щоб виявити патологію та призначити оптимальне лікування.
Пацієнти із захворюваннями магістральних артерій (звуження, закорковування, аневризма аорти, патології сонних артерій тощо) та захворюваннями магістральних вен (варикозне розширення вен нижніх кінцівок, тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок).
На які симптоми слід звернути увагу?
Розвиток деяких захворювань судин важко пропустити. Це ангіоспастичний синдром, варикозна хвороба нижніх кінцівок, які помітні візуально («зірочки» та венозна сітка при варикозі, зміна кольору шкіри при ангіоспастичному синдромі). Однак є симптоми, які рідко пов’язують із захворюваннями судин: короткочасна втрата зору на одне око, оніміння чи порушення рухів у руці/нозі (рука на кілька хвилин повисла, як батіг). Зазначені прояви можуть свідчити про закорковування сонних артерій. Це серйозна проблема, яка може спровокувати інсульт головного мозку.
За неприємними відчуттями чи болем у литковому м’язі після ходьби на невелику дистанцію можна запідозрити захворювання нижніх артерій кінцівок. У тяжких випадках ця хвороба може призвести до гангрени та/або ампутації кінцівки. Щоб не допустити ускладнень, потрібно обов’язково пройти діагностику та розпочати лікування.
Як стежити за здоров’ям судин?
Судинні хірурги рекомендують пацієнтам старше 45 років регулярно стежити за рівнем холестерину та глюкози у крові, контролювати артеріальний тиск. Якщо близькі родичі перенесли інфаркт чи інсульт, хворіли на цукровий діабет, скринінг потрібно проходити раз на 3 місяці. Цих обстежень достатньо, щоб вчасно запідозрити недоліки судинної системи та вжити заходів.
Якщо вам потрібна консультація вузького спеціаліста – судинного хірурга, ви можете звернутися до консультативної поліклініки (спрямування від лікаря не обов’язкове). Після прийому фахівець надасть вам рекомендації, при необхідності – призначить додаткові обстеження чи направить на стаціонарне лікування.
Лікар ЗПСЛ Тетяна ЧЕРНЯВСЬКА