1. ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ НЕМІКРОБНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Вони можуть бути тваринного і рослинного походження.
Тваринного : при вживанні риби маринка, мінога, а також надниркових, щитовидних та підшлункових залоз великої рогатої худоби, що пояснюють наявність біологічно активних речовин в цих органах.
Рослинного : в першу чергу сюди відносяться отруєння грибами, які за кількістю спалахів та важкістю стоять на першому місці серед отруєнь немікробного походження.
Отруєння блідою поганкою – виникає внаслідок дії токсичної речовини фалоїдину (або амонітотоксину), яка не руйнується при кип’ятінні. Iнкубаційний період – 8-30 годин.
Захворювання починається важкими болями під грудьми, невтримним блюванням з холероподібним проносом. Смерть настає на другу або на третю добу, в 51 % за матеріалами Орлова, в 90 % випадків – за Рейслером.
Отруєння мухоморами – внаслідок дії мускарину та мускаридину. Iнкубаційний період 15 хвилин до 5 годин. Розвивається гастроентерит, симптоми ураження нервової системи: проливний піт, слинотеча, звуження (мускарин) або розширення (мускаридин) зіниць, прискорення (мускарин) або сповільнення (мускаридин) пульсу, запаморочення, галюцинації, судороги. Смерть настає від паралічу дихального центра в 1-2 % випадків.
В США всі гриби, крім шампіньйонів, вважаються отруйними. Швейцарці білий гриб вважають отруйним, італійці – маслята, французи – опеньки.
Навіть в міфології одні народи називають гриби їжею богів, інші – чортовим хлібом, їжею мерців.
Токсини (аманітин і фаллоїдин), що діють через кілька днів, містяться в павутиннику найособливішому (cortinarins speciosissimus)
Отруєння сморжами (рос. – строчки) – які містять гельвелову кислоту, яка виявляє сильну гемолітичну дію. Через 6-10 годин після вживання – виникають явища гастриту з сильними болями в животі, до яких приєднуються болі в ділянці попереку. На другий день – жовтяниця і гемоглобінурія, маячення, адинамія, судоми, кома. Летальність – 14,1 – 36,0 %.
Сморжі надзвичайно важко відрізнити від їстівних – зморшки (рос.-сморчки), тому їх відносять до умовно придатних. Щоб знешкодити сморжів, їх слід виварювати в воді протягом 5-10 хвилин . з моменту закипання (відвар виливають) або висушити.
До отруйних речовин відносяться :
– вех отрутний,
– болиголов плямистий (його листя помилково приймають за петрушку або селеру),
– блеката чорна (молоде листя якої схоже на щавель або лободу).
2. Отруєння продуктами, отруйними за певних умов
У білої квасолі є токсична речовина фазин, яка має гемаглютинуючі властивості. Звичайно вона руйнується під час варіння страв з квасолі до готовності.
Зерна кісточкових плодів (абрикосів, персиків, слив, вишень, мигдалю) містить глюкозид амігдалін, який під впливом ферментів у травному тракті людини розпадається на глюкозу – 73 %, бензальдегід – 21,5 % та синильну кислоту – 5,5 %, яка викликає отруєння, а в важких випадках і смерть від паралічу дихання. Випадки смерті спостерігались, коли людина з’їдала близько 200 г очищених зерен мигдалю або абрикосів.
Картопля – містить глюкозид-алкалоїд соланін, який в нормі складає 2-11 мг % .
Вміст соланіну збільшується при поганому підгортанні картоплі (коли картопля не накрита землею) і при проростанні (в ростках – до 730 мг % соланіну) норма – 20 мг % соланіну.
Ще в процесі їди або скоро після неї в горлі виникає відчуття подряпування, явища гострого гастроентериту з порівняно легким перебігом.
Iкра і печінка деяких риб (вусач, налим, щука і ін.) набувають токсичних властивостей в період нересту. Виникає гострий гастрит, до якого приєднується холероподібний пронос.
Мед може набувати токсичних властивостей при зборі бджолами нектару з отруйних рослин (азалії, рододендрону, андроледу і ін.).
3. Отруєння домішками хімічних сполук
Найчастіше забруднення їжі домішками хімічних речовин виникає внаслідок стикання з апаратурою, тарою або посудом, які не відповідають санітарно-гігієнічними вимогам або забруднені отрутними речовинами, які зберігались в них раніше.
Отрути також можуть потрапити в харчовий продукт при застосуванні заборонених фарб, великих доз консервуючих речовин або нечистого сировинного продукта.
Метиловий спирт – помилково вживають замість етилового.
Цинк – отруєння цинком виникають при тривалому зберіганні в оцинкованому посуді кислого молока, солоних овочів, вина, квасу та інших харчових продуктів, що містять органічні продукти на одному літрі продукта переходить 1-7 грам цинку (норма 0,2-0,3 г). Виникає загальна слабість, гастроентерит.
Солі міді – при одноразовому вживанні 80-120 мг солей міді виникає відчуття терпкого, металічного присмаку і може викликати нудоту та блювання; при вживанні 500 мг – гастроентерит. За рубежем широко використовують введення солей міді (до 100 мг/кг) в консервовані продукти (зелений горошок, огірки, шпинат та ін.) для надання яскраво-зеленого кольору.
Пестициди – є випадки отруєнь гексахлоранолом, гранозаном, фосфорорганічними сполуками.
Пряме отруєння пестицидами кожного року вражає в світі 2 млн. чоловік, з яких вмирає 50 тис. чоловік. Значна доля при цьому приходиться на харчові отруєння.
ПРОФIЛАКТИКА
при отруєннях немікробного походження:
1) Проведення санітарно-роз’яснювальної роботи серед населення, заборона вживання та продажу отруйних продуктів (риба маринка, мінога, отруйні гриби; надниркова, щитовидна і підшлункова залози великої рогатої худоби; отруйні бур’яни і рослини).
2) Правильне вирощування та зберігання харчових продуктів у відповідних умовах (температура, вологість) та у відповідному посуді.
3) Правильне зберігання та застосування отрутохімікатів, що використовуються для боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур.
Загальним і найбільш важливим моментом в профілактиці харчових отруєнь всіх груп є висока освіченість і висока санітарна культура населення .
ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ НЕВСТАНОВЛЕНОГО ПОХОДЖЕННЯ
1) Аліментарна пароксизмально-токсична міоглобінурія (Гафська хвороба) – вперше зареєстрована в 1924 р. на побережжі лагуни Фрішгаф в Німеччині. Зустрічалась в Петербурзькій області біля побережжя озера Юкс (звідки друга назва “Юксовська хвороба”), біля Укш-озера (Каралія), біля озера Сартлан (Західний Сибір).
Гафська хвороба зв’язана з вживанням деяких видів риб (щуки, окуня, судака і ін.), які набувають в окремі роки токсичних властивостей. Природа токсичності – невідома, але її зв’язують із зміною якості і характеру корму риб , фітопланктону ,або з поїданням рибами сімені та суцвіть отруйної рослини пікульника (жабрію), який росте по берегах водойм.
Клінічна картина характеризується приступами гострих м’язових болей протягом 2-4 днів (до 7 приступів) сеча – бурого, коричневого кольору. Летальність – 2 %.
Таким чином, внаслідок порушення санітарно-гігієнічних i санітарно-протиепідемічних норм i правил, їжа може спричинити розвиток рiзноманiтних захворювань, значна частина яких належить до категорiї харчових отруєнь. Лiкар повинен встановити причини виникнення харчових отруєнь, провести оперативнi заходи профiлактики.
Старосинявська АЗПСМ Сімейний лікар Н.О. Стасюк