О́пік — різновид травми тканин тіла, яку спричинює дія тепла, електричного струму, хімічних речовин та випромінювання. Опіки, що впливають тільки на поверхню шкіри, відомі як поверхневі або опіки першого ступеня. Коли пошкодження проникає в деякі з нижчих шарів, це частково проникаючий опік або опік другого ступеня. Глибокий опік або опік третього ступеня — це травма, що поширюється на всі шари шкіри. З опіком четвертого ступеня пов’язане ушкодження більш глибоких тканин, таких, як м’язи або кістки.
Симптоматика
Характеристики опіку залежить від його глибини. Поверхневі опіки завдають болю, що триває два-три дні з подальшим лущенням шкіри протягом наступних кількох днів. Особи, постраждалі від більш важких опіків, можуть мати дискомфорт або скаржитися на відчуття тиску . Глибокі опіки можуть бути абсолютно нечутливими до легких дотиків або проколів. У той час як поверхневі опіки, як правило, червоного кольору, важкі опіки можуть бути рожевим, білими або чорними. .Опіки навколо рота або обпалене волосся в носі може означати, що стався опік дихальних шляхів, але ці показники не дають остаточного діагнозу Більш тривожними ознаками є задишка, хрипкість голосу, стрідор або свист при диханні. Свербіж зазвичай зустрічається під час процесу загоєння, виникаючи у 90 % дорослих і майже у всіх дітей. Оніміння або поколювання можуть тривати протягом значного періоду часу після того, як трапилася електрична травма. Опіки також можуть призводити до емоційних та психологічних розладів.
Класифікація опіків
Опіки класифікуються за джерелом виникнення на:
- термічні — опіки, що виникають внаслідок дії джерел тепла (полум’я, розпечених металів, променевої енергії тощо);
- хімічні — опіки, що спричинюються дією будь-якої хімічної речовини;
- радіаційні — виникають при тривалій дії й потраплянні радіоактивних речовин на шкіру і слизові оболонки.
- променеві — ураження, що виникають внаслідок місцевої дії на шкіру іонізуючого випромінювання;
- світлові — термічні опіки, які виникають внаслідок інтенсивного світлового випромінювання:
- сонячні — опіки шкіри, які виникають внаслідок дії сонячного випромінювання;
- електричні (електроопіки) — опіки, які виникають при проходженні крізь тканини електричного струму;
- комбіновані:
- термохімічні.
Термічні опіки
Вогонь і гарячі рідини є найбільш поширеною причиною опіків. Серед пожеж у приміщеннях, які призводять до смерті, куріння спричинює 25 % випадків, а опалювальні прилади — 22 %. Майже половина травм пов’язана із заходами боротьби з вогнем. Ошпарення спричинюється гарячими рідинами або газами і найчастіше відбувається в результаті дії гарячих рідин, водопровідної води високої температури у ванні або душі, гарячої олії або пари. Травми від ошпарення найбільш часто зустрічається у дітей у віці до п’яти років, а в США і Австралії на цю популяцію припадає близько двох третин усіх опіків. Контакт з гарячими предметами є причиною близько 20-30 % опіків у дітей. Як правило, ошпарення призводить до опіків першого або другого ступеня, але може також призвести до опіків третього ступеня, особливо при тривалому контакті. Феєрверк є частою причиною опіків під час свят у багатьох країнах. Він становить особливий ризик для підлітків чоловічої статі.
Хімічні опіки
Хімічні опіки можуть спричинити більш ніж 25 000 Хімічні речовини спричинюють від 2 до 11 % всіх опіків і спричиняють як мінімум 30 % опікових речовин, більшість з яких є сильнодіючими лугами (55 %) або кислотами (26 %). Більшість випадків смертей від хімічних опіків є вторинними по відношенню до прийому їжі. Загальні діючі речовини: сірчана кислота, що міститься у миючих туалетних засобах, гіпохлорит натрію, що знаходиться у відбілювачах, і галогеновані вуглеводи, що знаходяться у розчинниках фарби, серед іншого. Плавикова кислота може спричинити особливо глибокі опіки, які можуть не показувати симптомів, що проявляються лише через деякий час після контакту з нею. Мурашина кислота може спричинити розпад значної кількості еритроцитів.
Електричні опіки[
Електричні опіки або травми класифікують як високовольтні (більше або рівні 1000 вольт), низьковольтні (менше 1000 вольт) або опіки від світлового опромінення, що є вторинними по відношенню до електричної дуги. Найбільш поширеними причинами електричних опіків у дітей є електричні шнури (60 %), а потім електричні розетки (14 %). Блискавка також може спричинити електричні опіки. Фактори ризику удару струмом включають участь у різних видах спорту на свіжому повітрі, таких як альпінізм, гольф, види спорту, що практикуються на стадіонах та спортивних майданчиках і робота надворі. Смертність від удару блискавки становить близько 10 %.
У той час як ураження електричним струмом в першу чергу призводить до опіків, воно також може спричинити перелом або зміщення кісток, вторинні по відношенню до травмування тупим предметом або скорочення м’язів. При високовольтних травмах найбільші ушкодження можуть бути завдані внутрішньо і, отже, обсяг травми не може бути оцінений на підставі лише огляду шкіри. Контакт з низькою чи високою напругою може призвести до аритмії або зупинки серця.
Опіки від опромінення
Опіки від опромінення можуть бути спричинені затяжним впливом ультрафіолетового світла (наприклад, від сонця, соляріїв або дугового зварювання) чи іонізуючим випромінюванням (наприклад, від променевої терапії, рентгенівських променів або радіоактивних опадів). Вплив сонця є найбільш поширеною причиною опіків від опромінення і найбільш поширеною причиною поверхневих опіків в цілому. Існує значна різниця в тому, наскільки легко люди дістають засмагу на основі їхнього типу шкіри. Реакція шкіри на іонізуюче випромінювання залежить від кількості опромінення певної області шкіри, зі втратою волосся після отримання 3-х Греїв, Почервоніння трапляється після отримання 10 Греїв, лущення вологої шкіри — після 20 Греїв, а некроз — після 30 Греїв. Почервоніння, якщо буде мати місце, можливо, з’явиться лише через деякий час після опромінення. Радіаційні опіки лікуються так само, як і інші опіки. Мікрохвильові опіки відбуваються через тепловий нагрів, якій зумовлюють мікрохвилі. Тоді як навіть найкоротший вплив протягом двох секунд може призвести до травм, в цілому це рідкісний випадок.
Навмисні
Серед госпіталізованих з опіками або ошпаренням, 3-10 % спричинені нападами. Причини нападів: жорстоке поводження з дитиною, особисті суперечки, домашнє насильство, жорстоке поводження з літніми людьми і бізнес-суперечки. Травми від занурення або ошпарення через занурення може свідчити про жорстоке поводження з дітьми. Такі травми виникають, коли кінцівки або нижню частину тіла (сідниці або промежину) тримають під поверхнею гарячої води. Такі опіки часто мають чітку верхню межу і часто симетричні. Інші ризикові ознаки потенційного насильства включають: циркулярні опіки, відсутність ознак сплесків, опіки однакової глибини і поєднання з іншими ознаки занедбання чи насильства.
Спалення нареченої як форма домашнього насильства зустрічається у деяких культурах, наприклад, в Індії, де жінку спалюють через незадоволеність чоловіка або його родини недостатнім приданим. У Пакистані випадки нанесення кислотних опіків становлять 13 % загальної кількості навмисного нанесення опіків та часто пов’язані з домашнім насильством. Самоспалення (акт, коли людина спалює себе у вогні для вираження протесту) також відносно поширене серед індійських жінок.
Перша допомога при опіках]
У першу чергу необхідно усунути джерело опіку, та віддалити постраждалого від нього: відтягнути від вогню, скинути тліючий(гарячий) одяг, оголити обпечені ділянки. У важких випадках перевірити наявність життєво-важливих функцій, при їх відсутності приступити до серцево-легеневої реанімації.
Далі охолодити обпечені ділянки: проточною водою –не менше 20хвилин (душ, кран), вологими холодними «примочками» протягом 10-15 хвилин, при хімічних опіках — щонайменше 30 хвилин.
Охолодження ефективне на протязі перших трьох годин після ураження.Увага, при наданні допомоги може виникнути переохолодження, що також негативно вплине на постраждалу людину.
Ввести знеболюючі препарати, накласти асептичну пов’язку. Перед накладанням пов’язки, ділянки обпеченої але неушкодженої шкіри можна тільки протерти антисептиком (етиловий медичний спирт). При масивних опіках, постраждалого поміщають у щойно випрасувані простирадла і терміново госпіталізують машиною швидкої допомогивикликавши її за номером 103. При значних площах опіку, обпеченій людині дають пити багато теплої рідини (чай, розведений регідрон, лужно-сольовий розчин), пов’язки чи простирадла обов’язково злегка зволожують із зовнішньої сторони розчином антисептика (або чистою водою), для сповільнення процесу випаровування тканинної рідини з обпеченої поверхні.
При опіках І і II ст. слід негайно покласти на уражене місце вологу прохолодну «примочку», (змочену водою, слабким розчином марганцевокислого калію). В жодному разі не використовувати примочку зі спиртом, горілкою, одеколоном! Антисептик (або чиста вода) має бути прохолодним (в жодному разі не льодяними). Після промивання можна застосувати пантенол, левіан, диоксизоль, та забинтувати уражене місце або прикрити серветками. Дати випити постраждалій людині знеболюючі (анальгін, солподеїн, кетанов, нурофен тощо, пам’ятайте, таблетовані препарати діють із затримкою приблизно 30 хвилин).
При наданні першої медичної допомоги забороняється: — торкатися руками обпалених ділянок тіла; — підсікати або сікти пухирі, оскільки епідерміс, що відшарувався, тимчасово грає роль біологічного покриття, запобігає вторинному інфікуванню, сприяє загоєнню ран. Пухирі підсікаються або січуться тільки в стаціонарі, при туалеті або первинній хірургічній обробці ран; — змащувати опікову поверхню аптечними або саморобними мазями і присипками, тертою картоплею, салом, маслом, олією, яєчним білком чи жовтком, кефіром, зеленкою. Також лікарі категорично проти (при ПМД) застосування інших лікувальних мазей, особливо водонерозчинних; — видаляти прилиплі до обпалених поверхонь бітум, каніфоль, клей тощо.
При ІІІ-IV ст. на уражені місця накладають стерильні вологі пов’язки з антисептиком. Обов’язкове введення адекватної дози знеболюючих. Необхідно якомога швидше транспортувати такого постраждалого в медичний заклад (лікарня), де є опікове відділення. При можливості, дуже добре дати постраждалому випити багато (500—1000 мл) рідини (вода, полівалентні сольові комбіновані розчини (регідрон, поляризуюча суміш, 2 % водний розчин соди)).
Не приступайте до надання першої допомоги, перш ніж ви не забезпечите власну безпеку (вимкніть електричний струм, надіньте рукавички для хімікатів тощо)
- Не прикладайте палички, олію, халді (куркуму) або сиру бавовну до опіку.
- Не застосовуйте лід, оскільки це поглиблює травму.
- Уникайте тривалого охолодження водою, оскільки це призведе до переохолодження.
- Не чіпайте пухирі до тих пір, поки не зможете застосувати місцеві антимікробні препарати, наприклад, у медичного працівника.
- Не наносьте жодного матеріалу безпосередньо на рану, оскільки вона може заразитися.
- Уникайте застосування місцевих медикаментів, поки пацієнту не буде надано відповідну медичну допомогу.
Старосинявська амбулаторія загальної Сімейний лікар Н.О.Стасюк
практики сімейної медицини