Наказом МОЗ України №1328 від 09.09.2026 затверджено два окремі стандарти медичної допомоги щодо раціонального застосування протимікробних лікарських засобів із лікувальною та профілактичною метою:
• для закладів, що надають первинну медичну допомогу;
• для закладів, що надають спеціалізовану медичну допомогу.
Попередній наказ МОЗ №1513 від 23.08.2023 визнано таким, що втратив чинність.
Що саме потрібно врахувати медичним закладам?
1. Кожне призначення має бути обґрунтованим і задокументованим
У медичній документації необхідно відображати діагноз або обґрунтовану підозру на інфекцію, призначений препарат, дозування, спосіб застосування, тривалість лікування та дату його перегляду.
Для керівника ЗОЗ це привід перевірити, чи дозволяють чинні внутрішні алгоритми та медична інформаційна система належно фіксувати ці дані.
2. Антибіотикотерапія потребує перегляду через 48–72 години
Після початку лікування необхідно повторно оцінити стан пацієнта, результати доступних досліджень та обґрунтованість подальшого застосування антибіотика.
За результатами перегляду лікування може бути продовжене, скориговане або припинене.
Це означає, що призначення антибіотика не повинно залишатися без повторної клінічної оцінки протягом усього курсу.
3. Мікробіологічна діагностика повинна впливати на лікування
У випадках, визначених стандартами, матеріал для мікробіологічного дослідження необхідно отримати до початку антибіотикотерапії.
Після отримання результатів лікування переглядають з урахуванням ідентифікованого збудника та його чутливості.
Водночас це не означає, що бактеріологічне дослідження є обов’язковим перед кожним призначенням антибіотика. Рішення залежить від клінічної ситуації та положень відповідного стандарту.
4. Антибіотики резерву — під особливим контролем
Для спеціалізованої медичної допомоги передбачені підходи до контролю призначення препаратів резерву, зокрема попереднє погодження їх застосування, участь клінічних фармацевтів та використання локальних даних про антибіотикорезистентність.
Медзакладам варто перевірити, як ці процеси організовані на практиці та чи відповідають внутрішні документи актуальним вимогам.
5. Внутрішньовенне лікування потрібно своєчасно переглядати
Якщо стан пацієнта дозволяє, слід розглядати перехід із внутрішньовенного на пероральне застосування протимікробного препарату.
Це один із практичних інструментів раціональної антибіотикотерапії, який також може впливати на тривалість госпіталізації та використання ресурсів закладу.
6. Стандарти містять індикатори якості
Для первинної медичної допомоги одним із бажаних показників є частка антибіотиків групи Access за класифікацією AWaRe — щонайменше 90% серед призначених антибіотиків.
Для препаратів групи Reserve передбачені окремі цільові показники.
Важливо розуміти: індикатори якості не слід автоматично трактувати як підставу для штрафу за кожне окреме відхилення. Їх необхідно застосовувати відповідно до змісту стандарту та встановленого порядку оцінювання.
Що потрібно зробити керівнику медичного закладу?
Рекомендуємо провести внутрішню перевірку за такими напрямами:
Визначити, який із двох стандартів застосовується до діяльності закладу.
Переглянути локальні клінічні документи та прибрати посилання на стандарт, що втратив чинність.
Перевірити порядок документування призначень і повторної оцінки антибіотикотерапії.
Для спеціалізованої допомоги — оцінити організацію контролю застосування антибіотиків резерву та використання локальних антибіотикограм.
Ознайомити медичних працівників з оновленими вимогами.
Зверніть увагу: нові стандарти охоплюють не лише антибіотики, а й інші протимікробні препарати системної дії.
При цьому наказ №1328 не варто трактувати як автоматичну вимогу для кожного ЗОЗ створити нову комісію, запровадити додатковий журнал чи найняти окремого працівника.
#МОЗ