Напади мігрені вперше починають турбувати ще в дитинстві або підлітковому віці. Також характерні рецидивні напади протягом усього життя.Мігрень (гемікранія) – самостійне неврологічне захворювання, яке супроводжується тривалим головним болем. Точні причини патології досі невідомі. Вважають, що мігрень виникає через наявність певних генетичних факторів та вплив факторів довкілля. Близько двох третин випадків відбувається в декількох поколінь у сім’ях. Має місце також й дисбаланс і коливання рівня деяких гормонів (естрогени, прогестерон). Мігрень уражає більше хлопчиків, ніж дівчаток до початку статевого дозрівання, але трапляється удвічі, а то й утричі більше серед дорослих жінок, ніж чоловіків. Прояви мігрені зазвичай зменшуються під час вагітності. Точний механізм розвитку мігрені достеменно не відомий. В основі її виникнення лежать судинно-нервові порушення. Механізм виникнення болю пов’язаний зі зростаючим збудженням кори головного мозку та посиленим проведенням патологічних нервових імпульсів нейронами через стовбур головного мозку.
На даний час відомі два основні різновиди мігрені – мігрень з аурою і мігрень без аури. Мігрень без аури зустрічається частіше та має тяжчий перебіг, з більшою частотою нападів, ніж мігрень з аурою.
Типовими симптомами мігрені є:
- Головний біль – сильний або середньої інтенсивності, пульсуючий, зазвичай однобічний, що відчувається хворим у ділянці очниці, чола або скроні; особливістю головного болю при мігрені є посилення хворобливих відчуттів при будь-якому фізичному навантаженні.
- Нудота, не пов’язана із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, і блювота, що не приносить полегшення.
- Непереносимість світла і звуків. Дія цих подразників призводить до посилення головного болю.
- Погане загальне самопочуття, нездатність виконувати будь-яку роботу.
При мігрені з аурою появі типових ознак мігрені передують:
- Зорові порушення – поява яскравих плям або мерехтливих ліній перед очима, зниження зору або тимчасова сліпота.
- Порушення чутливості – відчуття поколювання або оніміння в будь-якій частині тіла, частіше в кінцівках.
- Порушення мови (наприклад, людина не може підібрати слова, щоб висловити свою думку). Симптоми аури виявляються окремо або в поєднанні та зникають протягом 60 хвилин, після чого розвивається типовий для мігрені головний біль та інші супутні симптоми.
Типовий напад мігрені триває 4 години і довше. Якщо лікування розпочате вчасно і препарати обрані правильно, напад купірується швидко, в іншому випадку головний біль і супутні симптоми можуть тривати до 72 годин (3 днів). У тяжких випадках, при так званому мігренозному статусі, тривалість нападів мігрені може перевищувати 72 години
У деяких випадках звичайний напад мігрені може затягнутися і перейти в мігренозний статус, який є невідкладним станом і вимагає інтенсивного лікування, так як може спровокувати інсульт головного мозку.
Провокувати напад можуть:
- стресові фактори і емоційні переживання;
- деякі види їжі, наприклад, шоколадні вироби, горіхи, сири твердих сортів, копчені і гострі страви;
- вживання алкоголю, особливо червоного вина;
- фізичне і розумові перевантаження;
- недосипання або, навпаки, тривалий сон;
- тютюнопаління;
- зміна погоди
Лікування призначає фахівець лише після обстеження хворого та виявлення первинних причин. Основними компонентами ефективного лікування є поінформованість про цю проблему, правильний діагноз, запобігання неправильному курсу терапії, відповідні зміни способу життя і грамотне використання доступних ліків.
Слід сказати, що лікарські засоби – це основа лікування мігрені, немедикаментозні методи мають лише допоміжний характер. Більшість препаратів від мігрені мають найбільш виражений ефект, якщо приймаються на етапі наростання головного болю, тобто в перші години розвитку нападу мігрені.
Метою лікування нападу мігрені, що розвинувся, є усунення головного болю та інших неприємних відчуттів, нормалізація загального стану, відновлення працездатності хворої людини.
Лікар ЗПСМ Старосинявської АЗПСМ Наталія СТАСЮК