Гіпертонічна хвороба (гіпертензія) – хронічне захворювання, головною ознакою якого є стійке підвищення тиску в судинах.
У нашій країні близько 13 000 000 хворих на гіпертонію. Приблизно у кожної 4-5 дорослої людини – підвищений артеріальний тиск.
У зоні ризику знаходяться літні люди: чоловіки після 40 років і жінки після 50 років.
Чинники, які найчастіше провокують виникнення ССЗ:
- надлишкова вага;
- вживання в їжу солі у великій кількості;
- малорухливий спосіб життя;
- зловживання алкоголем;
- паління;
- генетична схильність;стреси.
- підвищений холестерин крові;
Основні симптоми гіпертонії :
- головний біль;
- запаморочення;
- шум у вухах;
- порушення зору, блимання ,потемніння в очах в очах;
- біль в серці;
- тривога, безсоння.
- тяжкість в потиличній області;
- тахікардія;
- дратівливість, стомлюваність.
Такі скарги трапляються на початковій і середній стадії гіпертонічного захворювання, але з часом порушення кровообігу спричиняє негативні наслідки й у інших органах. Третя стадія характеризується порушенням роботи нирок, серця та головного мозку. У пацієнта з’являються задишка, набряки та патології зору.
Для виявлення захворювання необхідно протягом 1 місяця контролювати артеріальний тиск (вимірювати двічі на день).
- Оптимальний артеріальний тиск 120/80 мм рт. ст.
- Нормальний артеріальний тиск = 120-129/80-84 мм рт. ст.
- Високий нормальний артеріальний тиск = 130-139/85-89 мм рт. ст.
Вищий тиск говорить про гіпертонічну хворобу!
Розрізняють такі ступені гіпертонічної хвороби:
- Перша ступінь 140-159/90-95 мм рт. ст.
- Друга ступінь 160-179/100-109 мм рт. ст.
- Третя ступінь вища 180/110 мм рт. ст.
Неконтрольований перебіг гіпертонічної хвороби призводить до гіпертонічного кризу і, як наслідок, до розвитку різних серцево-судинних подій: інсульт, інфаркт. Наслідками цього може бути інвалідність і навіть смерть хворого. Україна посідає перше місце серед країн Європи щодо смертності населення від серцево-судинних захворювань.
Тому важливою складовою у лікуванні гіпертонії є постійний контроль артеріального тиску та коригування його шляхом прийому медикаментозних засобів за призначенням лікаря. Також необхідно виключити або зменшити вплив факторів, що сприяють розвитку хвороби (перераховані вище).
Якщо гіпертонічну хворобу діагностовано, то важлива складова лікування – підбір та постійний прийом антигіпертензивних препаратів.
Для лікування артеріальної гіпертензії використовують різноманітні класи лікарських засобів, які мають різні механізми дії та побічні ефекти. Ось деякі з найбільш часто використовуваних класів ліків та їх побічні дії:
- Інгібітори АПФ (еналаприл, лізиноприл) – знижують артеріальний тиск шляхом блокування вироблення ангіотензину ІІ, що сприяє розширенню кровоносних судин. Можливі побічні ефекти: головний біль, гіпотонія, гіперкаліємія, гіперчутливість.
- Блокатори АТ1-рецепторів (лозартан, вальсартан) – знижують артеріальний тиск, зменшуючи вплив ангіотензину ІІ на рецептори. Можливі побічні ефекти: головний біль, гіпотонія, гіперкаліємія, гіперчутливість.
- Діуретики (гідрохлоротіазид, фуросемід) – зменшують обсяг рідини в організмі, зменшуючи обсяг крові та знижуючи артеріальний тиск. Можливі побічні ефекти: гіперкаліємія, гіпотонія, сухість рота, головний біль, запаморочення, блювання, діарея.
- Блокатори кальцієвих каналів (амлодипін, нифедипін) – знижують тонус кровоносних судин, сприяючи їх розширенню. Можливі побічні ефекти: головний біль, гіпотонія, покривавлення вен, гіперплазія яєчників, тремтіння.
- Симпатолітики (бета-блокатори, альф-адреноблокатори) – зменшують дію симпатичної нервової системи, що дозволяє знизити артеріальний тиск. Можливі побічні ефекти: головний біль, гіпотонія, брадікардія, запаморочення, сонливість, депресія, бронхоспазм.
- Вазодилататори (натрій нітропрусид, гідралазин) – знижують артеріальний тиск шляхом прямого розширення кровоносних судин. Можливі побічні ефекти: головний біль, гіпотонія, нудота, запаморочення, тахікардія, вазодилатаційна реакція, водорівнева реакція.
Кожен клас лікарських засобів має свої можливі побічні ефекти, наведу основні з них:
- Діуретики: можливі побічні ефекти включають гіпокаліємію, гіпонатріємію, гіперкаліємію, гіпотонію, головокружіння, сонливість, відчуття спеки, дехідрацію, запор.
- Інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ): можливі побічні ефекти включають головний біль, головокружіння, гіпотонію, суху кашель, діарею, запаморочення, нудоту, блідість шкіри, ангіоневротичний набряк.
- Блокатори ангіотензинового рецептора (БАР): можливі побічні ефекти включають головний біль, головокружіння, гіпотонію, нудоту, запаморочення, ангіоневротичний набряк.
- Бета-адреноблокатори: можливі побічні ефекти включають брадікардію, гіпотонію, сонливість, відчуття втоми, погіршення симптомів астми, депресію, сексуальну дисфункцію.
- Кальцієві антагоністи: можливі побічні ефекти включають головний біль, гіпотонію, запаморочення, запор, тахікардію, гіперглікемію.
- Вазодилататори: можливі побічні ефекти включають головний біль, гіпотонію, запаморочення, тахікардію, вазодилатаційну реакцію.
Зважаючи на те, що кожен організм є індивідуальним, можливість побічних ефектів може відрізнятися у кожного пацієнта. Перед початком лікування слід обговорити можливі ризики та користь з лікарем та дотримуватися рекомендацій щодо дозування та режиму прийому лікарських засобів.
Якщо у вас виникли побічні ефекти від прийому будь-яких лікарських засобів, необхідно проконсультуватися з лікарем, щоб він міг оцінити ступінь серйозності та ризику від таких ефектів та розглянути інші можливі варіанти лікування. Будьте здоровими!
Старосинявська
Амбулаторія ЗПСМ Сімейний лікар Стасюк Н.О.