Харчове отруєння — це збірний термін, об’єднує клініку гострого порушення травлення (нудоту, блювоту, пронос), що виникає після прийому неякісних продуктів чи напоїв. Іноді, в залежності від виду отруєння, клінічних симптомів набагато більше.
Харчові отруєння класифікуються на:
- інфекційні — збудники: бактерії, віруси, найпростіші; такі отруєння є харчові токсикоінфекції (ПТІ);
- неінфекційні (токсичні) — виникають в результаті попадання в організм токсинів, отрут, при застосуванні в їжу отруйних трав, грибів.
Небезпечною особливістю харчового отруєння є:
- невеликий інкубаційний період (2 — 6 годин);
- швидкий розвиток хвороби.
Характерні також:
• масовість ураження: страждають усі люди, який споживали непридатний продукт;
• отруєння може статися навіть нормальними на вигляд і смак продуктами, так як їжа могла бути вже заражена мікробами;
• потенційно небезпечними є довго зберігаються після приготування страви.
Харчове отруєння — перші ознаки
Перші ознаки харчового отруєння виникають в проміжку через 1 — 2 і до 6 годин після отруєння. У наступні 2 дні вони прогресують і в подальшому без лікування можуть привести до тяжких наслідків.
Симптоматика харчового отруєння залежить від певних факторів:
• токсину або інфекційного агента, що викликав отруєння;
• кількості з’їденої їжі або випитого напою, отруєного токсином;
• загального стану організму.
Але перші ознаки харчового отруєння завжди однакові, незалежно від перерахованих вище факторів:
• висока температура;
• зниження або відсутність апетиту;
• загальна слабкість;
• пронос і переймоподібні болі в животі;
• метеоризм;
• нудота і блювота;
• холодний липкий піт, низький тиск.
Всі симптоми харчового отруєння
У деяких випадках клініка розвивається дуже швидко, і всі симптоми харчового отруєння розвиваються протягом 1 — 2 — х годин, при цьому стан хворого стає важким, і він потребує невідкладного лікування.
Всі симптоми харчового отруєння нерідко бувають єдиною інформацією, яка допомагає поставити діагноз, оскільки діти не можуть пояснити свої скарги, а у дорослих з — за тяжкості стану іноді важко зібрати анамнез. Зміна блювоти (частота, вид і кількість блювотних мас), випорожнень (домішки крові, колір, запах, консистенція, частота), температурної реакції — це основні ознаки, за якими треба ретельно спостерігати, аналізувати, і на їх підставі в перші години отруєння виставляється діагноз.
Може також статися:
• порушення зору;
• зниження тонусу м’язів;
• підвищення слиновиділення;
• ураження головного мозку (галюцинації, марення, кома);
• ураження периферичної нервової системи (парези, паралічі).
Такі симптоми спостерігаються частіше при ураженні нейротоксичними отрутами. У вагітних, дітей до 3 — х років і людей похилого віку спостерігається особливо важкий перебіг харчового отруєння, і не виключений летальний результат.
Харчове отруєння — перша допомога
Термінова госпіталізація для невідкладної терапії проводиться в важких ситуаціях, коли є загроза для життя. У переважній більшості випадків на початковому етапі при харчовому отруєнні перша допомога надається на дому.
Заходи при першій допомозі:
• дезинтоксикація;
• детоксикація;
• усунення дегідратації;
• етіотропне лікування не потрібно до уточнення діагнозу (за винятком анамнезу і яскравих клінічних проявів, що свідчать про наявність інфекції — ботулізм, сальмонельоз).
Обсяг першої допомоги при харчовому отруєнні залежить від часу, що пройшов з моменту отруєння і тяжкості стану.
Існують правила, про які потрібно пам’ятати всім:
1. Не можна приймати протиблювотні або протидіарейні препарати, так як блювота і пронос є захисними механізмами організму і найшвидшими способами масивного виведення токсинів.
2. Необхідно давати потерпілому багато рідини (чистої води).
3. Відновлення водно — електолітного балансу і обсягу втраченої рідини: рясне пиття із застосуванням аптечних форм сольових розчинів.
4. Для швидкого виведення токсинів обов’язковий прийом сорбентів (в разі, якщо вже сталося всмоктування токсинів в кишечнику):
5. При сильному больовому нападі неприпустимий прийом анальгетиків або антибіотиків, якщо не виставлений діагноз. Можливий прийом спазмолітиків (но-шпа, Дротаверин, Ріабал і ін.).
Лікування харчового отруєння відрізняється від лікування гострих кишкових інфекцій, оскільки протікають набагато легше і швидше: легкі форми отруєння їжею можуть благополучно вирішитися на 3 — й день самостійно.
Основні напрямки лікування
• детоксикація;
• профілактика зневоднення;
• відновлення біоценозу кишечника;
• нормалізація роботи шлунково-кишкового тракту шляхом режиму щадного харчування.
Але нерідко харчове отруєння є загрозливим для життя. Гострі симптоми, що розвиваються в короткий час, вимагають негайної госпіталізації та лікування в спеціалізованому відділенні.
Показаннями до госпіталізації при харчовому отруєнні є також:
• температура до 40 С;
• отруєння у дитини до 3 — х років (відбувається швидке зневоднення при проносі і блювоті, що може різко погіршити стан);
• вагітність і старий вік пацієнтів;
• отруєння отруйними грибами і рослинами, токсичними складами і рідинами;
• діарея більше 10 разів на добу з домішкою крові, неприборкана блювота, висока лихоманка, що зберігається дві доби, сильна наростаюча слабкість;
• як результат — загальне зневоднення організму (сухість слизових, зниження вироблення сечі аж до анурії, зниження маси тіла).
Адекватно оцінити, що відбулося може тільки лікар, який вирішує питання про необхідність госпіталізації.
Профілактика харчових отруєнь:
• обов’язково мийте руки перед приготуванням чи прийомом їжі;
• ретельно мийте обробні дошки, ножі та посуд, перш ніж починати використовувати їх для приготування страв;
• використовуйте тільки свіжі продукти;
• дотримуйтесь технології приготування страв;
• не купуйте продукти з пошкодженою упаковкою чи прострочені продукти;
• не кладіть сире та приготоване м’ясо на одну тарілку;
• зберігайте продукти при температурі не вище +5̊С (холодні готові страви – не більше 2 діб; розігріту їжу – не більше 2 годин);
• у теплу пору року відмовтесь від вживання салатів, заправлених сметаною чи майонезом; кондитерських виробів з заварним кремом;
• не вживайте консервацію з роздутих, деформованих банок.
Лікар ЗПСМ Старосинявської АЗПСМ Лариса ЛУЦЕНКО