Головний біль напруги — найбільш поширений тип первинного головного болю, який може розпочинатися в потилиці, шиї, очах чи навіть інших групах м’язів тіла й, як правило, розповсюджується на обидві сторони голови. Головний біль напруги становить близько 90 % всіх випадків головного болю.
Головний біль напруги часто описується пацієнтами як відчуття постійного тиску, ніби голова здавлена в лещатах. Біль частіше присутній з обох сторін голови одночасно, за інтенсивністю зазвичай легкий до помірного, але може бути й сильним.
Провокуючі фактори, які можуть стати причиною головного болю напруги:
- Стрес: як правило, біль виникає у другій половині дня після довгих годин напруженої роботи або після хвилювання
- Депривація сну
- Незручні «стресові» положення та/або погана постава
- Нерегулярний прийом їжі (голод)
- Перевтома очей
- Головний біль напруги може бути викликаний підвищеним тонусом м’язів шиї та голови.
Зазвичай головний біль напруги ділять на дві основні групи: епізодичну і хронічну. Епізодичні напади тривають менше 15 днів на місяць або менше 180 днів у році, а хронічна біль триває 15 або більше днів на місяць, або більше 180 днів в році. У всьому іншому епізодична і хронічна біль протікають однаково. Хронічної формою страждає близько 3% населення.
Існують дані про те, що епізодична головна біль напруги – це спадкове захворювання. Останні дослідження підтвердили, що хронічна-також є сімейним захворюванням.
Щоб поставити діагноз, головний біль напруги, необхідно наявність двох з чотирьох наступних симптомів:
- Біль по обидва боки голови (двостороння біль)
- Біль постійна ниюча або давить
- Біль слабка або помірної інтенсивності
- Біль не посилюється при звичайному фізичному навантаженні
Головний біль напруги часто виникає з обох сторін в області чола, потилиці, тімені. Її можна описати як давить відчуття від занадто тугого капелюха; як біль, що стискає обручем або як відчуття здавлення в маківці. Іноді біль викликає хворобливість при пальпації м’язів голови. Зазвичай біль триває від 30 хвилин до декількох днів, але частіше кілька годин.
Зазвичай ГБН ділять на дві основні групи: епізодичну і хронічну. Епізодичні напади тривають менше 15 днів на місяць або менше 180 днів у році, а хронічна – триває 15 або більше днів на місяць, або більше 180 днів в році. У всьому іншому епізодичний і хронічний біль протікають однаково. Хронічним головним болем напруги страждає близько 3% населення.
Існують дані про те, що епізодична головна біль напруги – це спадкове захворювання. Останні дослідження підтвердили, що хронічна – також є сімейним захворюванням.
Лікування головного болю напруги можна розділити на дві основні категорії: медикаментозне і не медикаментозне. Медикаментозна терапія спрямована на лікування самого нападу болю і на попередження розвитку подальших нападі
Не медикаментозне лікування застосовується при епізодичному головного болю напруги.
Іноді припинення стресової ситуації сприяє припиненню болю. Часто допомагають методи управління стресом, включаючи релаксацію і біологічний зворотний зв’язок, а також когнітивну / поведінкову терапію. Іноді розвитку головного болю сприяє положення тіла (наприклад тривале виконання роботи при незручному положенні голови). У цих випадках можуть допомогти ергономічні зміни робочого місця або просто зміна пози (наприклад, встати і потягнутися). Позбутися від болю допомагають регулярне харчування, спокійний сон і фізичні вправи.
Якщо біль викликана спазмами або напругою м’язів голови або шиї, можуть допомогти фізичні методи лікування (наприклад, місцеві аплікації тепла або холоду, валики під шию. Також застосовуються фізіотерапевтичне лікування, масаж, голковколювання .
Слід пам’ятати,що препарати, що застосовуються для купування болю, в разі передозування можуть самі стати причиною головного болю. Фактично рикошетний головний біль може викликати будь-які ліки, тому важливо обмежувати дози всіх препаратів під час нападу. В середньому епізодичний біль розвивається два рази на місяць. При хронічній , коли головні болі турбують 15 і більше днів на місяць, ризик розвитку рикошетного болю досить великий. Щоб уникнути рикошетного болю, препарати для лікування нападів зазвичай не можна використовувати частіше двох або максимум трьох днів в тиждень.
У ряді випадків хворим, що страждають головним болем напруги, призначають профілактичне лікування. Воно може бути показано в тих випадках, коли через головний болю пацієнт непрацездатний протягом трьох або більше днів на місяць. Крім того, профілактичне лікування може призначатися при ризику рикошетних головних болів через часту потребу в анальгетиках. Профілактична терапія є методом вибору, якщо симптоматичне лікування нападів неефективне або протипоказано. Нарешті, при наявності супутніх захворювань, які потребують лікування (наприклад, депресії) головний біль потрібно, по можливості, лікувати одним і тим же препаратом.
Самолікування рятує до пори до часу, а якщо Ваш недуга стає серйозною, то без допомоги лікарів не обійтися.
Варто знати-коли треба негайно звернутись до лікаря:
- коли ви відчуваєте побічні симптоми – слабкість, оніміння окремих частин тіла, погіршення зору, втрату пам’яті;
- якщо головні болі поступово збільшуються за силою, тривалості і частоті;
- якщо раптово біль стає нестерпним (перш Ви подібного не відчували!);
- коли біль виникає після того, як Ви щось зачепили головою;
- якщо болі супроводжують висока температура, утруднене дихання, сухість у роті, нудота.
ЗАПОБІГАННЯ завжди краще ніж лікування. Повноцінний сон, регулярні фізичні навантаження, відпочинок на природі, прогулянки на свіжому повітрі перед сном, відмова від шкідливих звичок, приємна атмосфера вдома та роботі – найкращі помічники для уникнення приступів болю.
Лікар ЗПСМ Старосинявської АЗПСМ Наталія СТАСЮК