Функціональна диспепсія – особливості симптоматики, діагностика і лікування
Функціональна диспепсія – це патологія, яка проявляється різноманітними розладами з боку травної системи, при цьому реального ураження її органів немає. В сучасній гастроентерології існує думка, що синдром пов‘язаний з порушенням регуляторної взаємодії між головним мозком і шлунково–кишковим трактом.
Причини синдрому диспепсії
В першу чергу при функціональній диспепсії значення надається різним розладам психологічного характеру. Вкрай високий ризик виникнення функціональної диспепсії у людей, схильних до тривожності, з лабільною психікою, і у тих, хто легко втрачає контроль над собою у стресових умовах. Також синдром диспепсії часто поєднується з розладами в сексуальній сфері, що свідчить про серйозний вплив психіки на хворобу. Існують і зовнішні фактори, які сприяють розвитку синдрому:
- куріння, що порушує нормальну моторику травної системи;
- вживання алкоголю, який впливає на нервову систему;
- гостра їжа, яка надмірно дратує рецептори слизової оболонки ШКТ;
- регулярний прийом нестероїдних протизапальних засобів (аспірин, ібупрофен, диклофенак та ін).
Симптоми функціональної диспепсії включають:
- Біль в верхній частині живота
- Відчуття переповненості шлунку після їди
- Раннє насичення
- Нудота
- Відрижка
- Печія
В першу чергу лікар звертає увагу на постійні або систематично виникаючі симптоми на протязі 3 місяців і більше , що з’являються після їжі. На жаль, ці ознаки характерні для багатьох інших захворювань, і для їх виключення призначаються додаткові дослідження:
- загальний аналізи крові і сечі, біохімія крові;
- копрограма;
- езофагогастродуоденоскопія, яка при необхідності супроводжується взяттям шматочка тканини на гістологічне дослідження;
- тестування на наявність хелікобактерної інфекції;
УЗД органів черевної порожнини (печінка, жовчовивідні шляхи/підшлункова залоза) і т. д.
Відсутність відхилень від норми за результатами всіх проведених досліджень та огляду хворого змушує замислитись саме про один з варіантів функціональної диспепсії. Однак існує ряд ознак, при наявності яких діагноз ФД виключений і слід шукати іншу хворобу:
- втрата маси тіла без видимих причин;
- виникнення симптомів переважно в нічний час;
- постійні сильні болі в животі, які стають головним симптомом розладу;
- підвищення температури тіла;
- збільшення печінки та селезінки;
- зміна лейкоформули, ознаки анемії, зміни в біохімії крові.
Це – «симптоми тривоги», що сигналізують про наявність невиявленої органічної патології.
- Візит до лікаря має бути негайним в тому разі, коли в наявності тривожні ознаки, що вказують на наявність органічної патології:
- Спадковість, обтяжена щодо раку шлунка.
- Тяжкі або безперервні диспептичні симптоми.
- Підтверджена виразка шлунку або дванадцятипалої кишки.
- Прийом не стероїдних протизапальних засобів.
- Нез’ясовне зниження ваги тіла.
- Кровотеча з травного тракту.
- Анемія.
- Дисфагія (порушення ковтання).
- Поперхування їжею або нічна аспірація (затікання вмісту шлунка в дихальні шляхи).
- Тривале (що повторюється) блювання.
- Новоутворення (пухлина) в черевній порожнині
Профілактика і лікування
Одними ліками диспепсію не вилікувати. Лікарі вважають, що необхідно змінити спосіб життя, режим і раціон харчування, проводити загальне оздоровлення організму, що є більш важливим, ніж прийом пігулок.
Щоб вберегти себе від диспепсії, необхідно дотримуватися таких порад від медичних фахівців:
- правильно харчуватися по 5-6 разів на день, приймаючи їжу невеликими порціями;
- мити овочі та фрукти;
- відмовитися від кави, алкоголю, жирної, смаженої й гострої їжі, не їсти “на ходу” і не переїдати;
- не сидіти на жорстких дієтах;
- відпочивати;
- вести здоровий спосіб життя, займатися спортом, гуляти на свіжому повітрі;
- уникати стресових ситуацій;
- нормалізувати режим сну.
В період лікування лікарі призначають ферментні препарати, пребіотики, пробіотики, лікарські засоби, що покращують моторику органів шлунково–кишкового тракту, медикаменти, що знижують секрецію соляної кислоти, трициклічні антидепресанти та вітаміни групи В. Також може бути призначена дієта.
Динамічно спостерігайте за станом свого здоров’я. При виявленні будь–яких змін повідомляйте свого сімейного лікаря.
Лікар ЗПСМ Наталія СТАСЮК