Що таке вакцинація? Вакцинація – це найефективніший спосіб захисту від інфекційних захворювань. Імунна система реагує на введену вакцину, виробляючи імунітет проти інфекції.
7 фактів про вакцинацію, які можуть врятувати ваше життя

Факт 1: Вакцинація – це захист від 10 смертельно небезпечних хвороб
1. Гепатит В викликає вірус, який вражає печінку, призводить до розвитку цирозу і раку печінки, а це може призвести до смерті.
2. Туберкульоз передається повітряно-крапельним шляхом, призводить до ураження легень, кісток, туберкульозного менінгіту, смерті.
3. Поліомієліт викликає вірус, який передається через брудні руки, забруднені харчові продукти і воду, іноді — повітряно-крапельним шляхом, вражає нервові клітини, що відповідають за рухи, і викликає параліч. Паралітична форма поліомієліту невиліковна.
4. Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, проявляється у вигляді ангіни, під час якої у горлі утворюються плівки, що ускладнюють дихання і можуть призвести до смерті.
5. Кашлюк передається повітряно-крапельним шляхом, характеризується запаленням дихальних шляхів і супроводжується нападами спазматичного кашлю, який може призвести до зупинки дихання.
6. Правець передається при потраплянні в рани зараженого грунту, предметів (наприклад, цвяхів), проявляється сильними судомами, які можуть призвести до переломів кісток.
7. ХІБ-інфекція (гемофільна інфекція) передається повітряно-крапельним шляхом, у дітей від 5 років провокує розвиток пневмонії, гнійного менінгіту, запалення надгортанника, що призводить до задухи (епіглотиту), запалення середнього вуха (отиту), гнійного запалення суглобів (артриту), запалення кістки (остеомієліту), “зараження” крові (сепсису).
8. Кір передається повітряно-крапельним шляхом, може призвести до запалення мозку (енцефаліту), ураження органу слуху, інвалідності, смерті.
9. Краснуха передається повітряно-крапельним шляхом, особливо небезпечна при вагітності.
10. Епідемічний паротит (свинка) передається повітряно-крапельним шляхом, особливо небезпечний при вагітності, в рідких випадках може призвести до смерті.

Факт 2: Терміни вакцинації, визначені Календарем, гарантують максимальний захист.
Коли і з яким інтервалом вакцинуватись – визначено національним Календарем профілактичних щеплень.

Дотримання цих часових проміжків гарантує найкращий захист. Наприклад:
• у перші дні життя немовлятам важливо отримати захист від туберкульозу, оскільки у випадку зараження туберкульозом у перший рік життя існує високий ризик захворіти на туберкульозний менінгіт, який вражає мозкові оболонки;
• три дози проти гепатиту В, введені до 6 місяців, виробляють довічний імунітет;
• другу дозу вакцини КПК важливо ввести в 6 років, оскільки до цього часу послаблюється дія першої дози, що вводиться в 1 рік.

Факт 3: Дорослі теж мають вакцинуватись – кожні 10 років, безоплатно
За національним Календарем профілактичних щеплень усі дорослі повинні вакцинуватись від дифтерії і правця. Вакцини проти цих хвороб формують імунітет на 10 років, тому важливо регулярно (кожні 10 років) робити щеплення.
Якщо в дитинстві не вакцинувалися, або невідомо, вакциновані чи ні, необхідно отримати як мінімум три дози вакцини АДП-М – спочатку перша доза, через місяць – друга, через 6 місяців після другої – третя.
Факт 4: Безоплатно вакцинуватись можна у “державних” медзакладах, з літа 2019 року – також і в приватних
Перші вакцини – від гепатиту В і туберкульозу – дитина отримує в 1 і 3-5 добу від народження. Дуже важливо вчасно отримати ці щеплення, тому їх зазвичай проводять пологових будинках. . .
Усі вакцини за Календарем щеплень (ті, що закупила держава і для пацієнтів є безоплатними) .
Безоплатно вакцинуватись чи надолужити пропущені щеплення можуть:
• усі діти до 18 років – від усіх хвороб за Календарем (вакцинуватись можуть навіть ті діти, які мають фальшиву довідку про щеплення, але насправді не були вакциновані);
• дорослі – проти дифтерії і правця;
• дорослі з груп ризику – військові, учасники ООС, медики, освітяни, студенти – проти кору, паротиту і краснухи.
Усі інші вакцини, що НЕ входять до Календаря щеплень – рекомендовані. Це, наприклад, вакцини проти грипу чи вірусу папіломи людини. Їх не закуповує держава за кошти Держбюджету. Їх можна купити за власний кошт в аптеці чи приватній клініці і пройти вакцинацію – у свого лікаря безоплатно. Зверніть увагу: найчастіше вакцини потребують особливих умов температурного режиму, тому перед тим, як купувати вакцину, порадьтеся зі своїм лікарем.

Факт 5: Нині в Україні є абсолютно усі вакцини за Календарем
Якщо у вашому медзакладі немає вакцини:
1. Зверніться до головного лікаря медзакладу для з’ясування причини.
Вакцинація – це ваше право, гарантоване законодавством України, а також обов’язок, адже це – персональний захист і безпека для оточуючих. Уся країна вважається захищеною від хвороби, коли сформовано так званий колективний імунітет: 95-97% населення країни мають щеплення від конкретної хвороби. Колективний імунітет захищає тих людей, які не можуть вакцинуватись з медичних причин.

Факт 6: Вакцини не викликають аутизм і не перевантажують імунітет
Вакцини для України за кошти Державного бюджету закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Вони якісні і ефективні, мають гарантію якості (прекваліфікацію) Всесвітньої організації охорони здоров’я і широко використовуються у різних країнах світу
Один із найбільш поширених міфів про вакцинацію – те, що вакцини можуть викликати аутизм. Це неправда. Десятки наукових досліджень спростовують такий зв’язок. Так само вакцини не перевантажують імунітет. Віруси у вакцинах настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіється лише 0,1% імунної системи. А от природне інфікування певними вірусами, яке підтримують антивакцинатори, може ослабити імунну систему. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації.

Факт 7: Підвищення температури, виникнення набряку, ущільнення чи почервоніння у місці ін’єкції – нормальні реакції організму на вакцину
Такі реакції організму пов’язані з механізмом дії певних вакцин .
Щоби сформувати оптимальну імунну відповідь на введені антигени (компоненти вакцини, до яких, власне, і формується імунітет) до деяких вакцин додають спеціальні речовини-ад’юванти. Вони можуть зробити місцеву реакцію більш вираженою. Наш організм помічає введені антигени, що є у вакцині, і вступає з ними у взаємодію.
В переважній більшості випадків такі реакції проходять самостійно. Небезпеки здоров’ю дитини вони не несуть
Тому робіть щеплення і будьте здоровими!!!

Леонід Костянтинович Котік, сімейний лікар Старосинявської АЗП/СМ