Циро́з печі́нки (від грец. κίρρωση — рудий; лат. hepar cirrhosis; англ. liver cirrhosis) — кінцевий результат хронічного запального процесу в печінці, при якому у вогнищах запальних змін в її паренхімі відбувається заміщення печінкових дольок сполучною тканиною з утворенням циротичних вузлів. Це призводить до порушення численних функцій печінки (зрушення білкового обміну, дефіцит певних вітамінів, зміни у системі згортання крові тощо).

Причини: алкогольна хвороба печінки, вірусний гепатит В, D або C, аутоімунний гепатит, метаболічні захворювання (гемохроматоз, хвороба Вільсона-Коновалова, дефіцит α1-антитрипсину, муковісцидоз, пізня шкірна порфірія, галактоземія, вроджена тирозинемія, глікогенози [тип ІІІ і ІV], вроджена геморагічна телеангіектазія, гіпервітаміноз А, абеталіпопротеїнемія, НАСГ), хвороби жовчних шляхів (непрохідність позапечінкових жовчних шляхів, непрохідність внутрішньопечінкових жовчних шляхів, первинний біліарний цироз печінки, первинний склерозуючий холангіт), порушення венозного відтоку (венооклюзивна хвороба печінки, синдром Бадда-Кіарі, правошлуночкова серцева недостатність), ЛЗ(метотрексат, метилдопа, аміодарон), токсини, обхідні кишкові анастомози (при лікуванні ожиріння), криптогенний цироз (невідома причина).

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ПЕЧІНКА УРАЖЕНА?

Традиційно про порушення роботи печінки свідчить втомливість, частий головний біль, порушення розумових та мисленнєвих здібностей, ламкість судин, шкіряні висипи, підвищене потовиділення, різка втрата ваги, відсутність апетиту, гіркий присмак у роті, дискомфорт та важкість у правому підребер’ї. У більшості випадків люди ігнорують подібні симптоми, списуючи їх на втому чи насичений ритм життя. І даремно, адже ці симптоми можуть сигналізувати про розвиток цирозу.

Часто до перелічених симптомів додається роздратованість, метеоризм, нудота, атрофія (ослаблення) м’язів, шкірний свербіж, особливо вночі, болі в суглобах, розширення вен на животі. Нерідко у пацієнтів розвивається асцит (водянка), виникає безсоння, погіршується пам’ять.

Складність полягає в тому, що, до прикладу, вірусний гепатит В лікарі можуть діагностувати випадково — під час здачі донорської крові. А от для того, щоб виявити цироз, потрібно провести низку суттєвих лабораторних та інструментальних досліджень: ультразвукову діагностику черевної порожнини (УЗД), комп’ютерну томографію (КТ), біопсію, біохімічний аналіз крові тощо.

Лікування:

Харчування повинно бути різноманітним, висококалорійним, з достатнім вмістом повноцінного білку. При асциті та затримці рідини в інших порожнинах організму обмежують поварену сіль. Призначають вітаміни групи В (вітамін В12, фолієва кислота). При наявності жирової дистрофії (в осіб, що страждають на алкоголізм) показані метионін, холіну хлорид. При асциті та набряках вводять сечогінні засоби: спіронолактон, фуросемід, гіпотіазид.

Початковий цироз печінки з вираженою активністю, гарячкою, білковими зрушеннями, високою ферментемією є показанням до застосування глюкокортикостероїдів (преднізолон) і цитостатичних засобів (азатіоприн).

Розвиток печінкової коми у хворих цирозом печінки має дуже несприятливий прогноз. Хворим обмежують білок у дієті, призначать антибіотики широкого спектру дій, вводять достатню кількість рідини у вигляді 5 % розчину глюкози.

Лікар терапевт Старосинявської АЗП/СМ Щерань В.Я.