Ревмато́їдний артри́т (лат. rheumatoid arthritis) — системне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням дрібних суглобів за типом ерозивно-деструктивного поліартриту неясної етіології зі складним автоімунним патогенезом.

Ревматоїдний артрит у дорослих характеризується хронічним запальним процесом аутоімунної природи, кінцевий результат запального процесу ерозивно-деструктивні ураження поверхні суглобів, які закінчуються анкілозуванням, тобто людина втрачає можливість рухатись, особливо якщо лікування не достатнє, а перебіг захворювання агресивний[1].

Американські вчені-медики визнали на конгресі у 2004 році, що ревматоїдний поліартрит є однією з чотирьох невирішених медичних проблем людства, поряд із онкологічними, психічними захворюваннями та СНІДом[1].

Причини захворювання:

Причини захворювання на цей день невідомі. Непрямі дані, такі, як збільшення кількості лейкоцитів у крові та швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), вказують на інфекційну природу процесу. Вважають, що захворювання розвивається в результаті дії якогось збудника, що спричинює порушення імунної системи у спадково схильних осіб; при цьому утворюються імунні комплекси, які відкладаються в тканинах і призводять до пошкодження суглобів. Але неефективність лікування антибіотиками швидше за все свідчить про неправильність такого припущення.

Захворювання характеризується високою інвалідністю (70 %), яка наступає досить рано. Основними причинами смерті від захворювання є інфекційні ускладнення і ниркова недостатність.

Лікування зосереджується в основному на полегшенні болю, уповільненні розвитку захворювання і відновленню пошкоджень за допомогою хірургічного втручання. Раннє виявлення захворювання за допомогою сучасних засобів може значно зменшити ураження, які можуть бути в суглобах та інших органах.

Вперше може проявитися після важкого фізичного навантаження, емоційного шоку, стомлення, в період гормональної перебудови, впливу несприятливих чинників або збудників.

За припущеннями дієтологів хворобу спричинює алергічна реакція на якийсь чинник, що впливає на нервову систему. Підозрюваними у цій справі є бактерії і токсини, які потрапляють у кров з «пористого товстого кишечника» та через печінку, яка не може їх вивести. Другий чинник, у відношенні якого є серйозні підозри — виробіток «шкідливих» ейкозаноїдів внаслідок порушення в організмі якого-небудь балансу, наприклад, через надлишок інсуліну, який спричинюють вуглеводи. Третій чинник — це вживання гідрoгенізованих рослинних жирів та відсутність у раціоні корисних жирів, наприклад жирів класу омега-3. Зроблено припущення, що зміна раціону харчування може призвести до зменшення його симптомів або навіть повного зцілення[2].

Клінічні ознаки:

Ревматоїдний артрит може початися з будь-якого суглоба, але частіше за все починається з дрібних суглобів пальців, рук і зап’ястків. Зазвичай ураження суглобів симетрично, тобто якщо болить суглоб на правій руці, значить має бути ураження того ж суглобу на лівій. Чим більше суглобів уражено, тим більш просунута стадія хвороби.

Інші часті симптоми:

  • Втома.
  • Ранкова скутість. Звичайно чим довше триває скутість, тим активніше захворювання.
  • Загальна слабкість.
  • Невисока гарячка, ломота в тілі, відчуття жару.
  • Біль при тривалому сидінні.
  • Спалахи активності захворювання супроводжуються ремісією.
  • Міалгії.
  • Втрата апетиту, депресія, втрата ваги, анемія, холодні та/або спітнілі долоні та ступні.
  • Порушення роботи залоз в області очей і рота, що спричинює недостатнє вироблення сліз і слини.

Діагностика:

Якщо у вас виникли проблеми зі здоров’ям, зверніться до лікаря.

Рентгенографія суглобів. На ранній стадії ревматоїдного артриту виявляється лише набряк м’яких тканин, зміни суглобів зазвичай з’являються не раніше, ніж через 6 місяців після початку захворювання. До ранніх змін суглобів відносяться навколосуглобовий остеопороз і звуження суглобових щілин внаслідок руйнування хряща. Згодом виникають ерозії — руйнування суглобових поверхонь кісток. Рідше з’являються навколосуглобові кісти. Крім того, можливий періостит, який у більшості випадків з часом зникає. Якщо періостит зберігається тривало, виключають синдром Рейтера, псоріатичний артрит або вторинну інфекцію. По мірі прогресу захворювання ерозії стають множинними, виникають підвивихи суглобів. Для пізніх стадій остеоартрозу характерні кісткові розростання і остеофіти. У відсутність остеоартрозу вони зазвичай відсутні. Обстеження при підозрі на ревматоїдний артрит повинне включати:

  • рентгенографію кистей, стоп, променезап’ясткових і колінних суглобів в задній прямій проекції (рентгенографію колінних суглобів проводять в положенні стоячи),
  • рентгенографію шийного відділу хребта,
  • рентгенографію уражених суглобів.

Серологічне дослідження. Виявлення ревматоїдного чинника в сироватці хворих — основна лабораторна ознака ревматоїдного артриту

Клінічний аналіз крові. При загостренні, як правило, відзначаються помірний лейкоцитоз і тромбоцитоз. Виявляється нормоцитарна нормохромна анемія. Медикаментозне лікування ревматоїдного артриту може ускладнюватися хронічною крововтратою через травний тракт. У цьому випадку можлива залізодефіцитна анемія. Для оцінки активності захворювання і спостереження визначають ШОЕ.

Біохімічне дослідження крові. Рівень заліза і насичення трансферину залізом зазвичай знижені, залізосполучна здатність сироватки підвищена. При електрофорезі білків сироватки виявляється підвищення концентрації гамма-глобулінів та інших фракцій глобулінів. Часто трохи підвищується активність лужної фосфатази сироватки. Рівень сечової кислоти, кальцію і фосфатів, як правило, нормальний. Лікування НПЗЗ може призводити до порушення функції печінки і підвищення рівня креатиніну.

Лікування РА:

Мета лікування — досягнення ремісії чи мінімальної активності захворювання.

До основних заходів лікування РА належать:

1) боротьба із запальним процесом;

2) боротьба з імунними зрушеннями;

3) боротьба з болем;

4) боротьба з інфекцією;

5) психотерапія;

6) відновлення втраченої функції опорно-рухового апарату (реабілітація).

Усього 20 років тому препаратами вибору на ранніх стадіях РА були НПЗП, а при швидкопрогресуючих формах — ГК. Однак згідно з рекомендаціями доказової медицини на ранніх стадіях захворювання більш суттєво сповільнює прогресування імуномодулятор метотрексат (!).

При виявленні вищезгаданих симптомів звертайтеся до свого сімейного лікаря!

Кожна людина повинна дбати про своє здоров’я. Краще запобігти захворюванню, ніж лікуватися. Першим важливим елементом піклування про здоров’я є відстежування власного самопочуття. Важливе місце займають особиста гігієна, активне й здорове спілкування з іншими людьми, комфортні умови праці, раціональне харчування і здоровий спосіб життя.

Сімейний лікар Старосинявської АЗП/СМ Н.О.Стасюк