За даними епідеміологічних досліджень, кожна людина, хоча б раз у житті відчувала головний біль. Хронічні і періодичні головні болі не тільки приносять хворому страждання, але й знижують розумову і фізичну працездатність і погіршують якість життя.
Спеціальні дослідження показали, що головний біль (ГБ) зустрічається серед населення різних країн у 50 – 90 %. Реальні економічні втрати суспільства від ГБ важко підрахувати, оскільки, ті хворі, що не звертаються за лікарською допомогою працюють менш продуктивно. Отже, головний біль являє собою важливу не тільки клінічну, але й медико-соціальну проблему

Головний біль — це патологічний стан, що має різні причини і часто є симптомом серйозних захворювань. Наприклад, регулярні різкі головні болі, які супроводжуються відчуттям тиску на очі, нудотою, гарячкою, нерідко означають початок менінгіту — запалення оболонок мозку.
Мігрень, головний біль напруги і кластерний головний біль призводять до високих рівнів інвалідності та погіршення стану здоров’я населення світу.

Кластерний головний біль — сильний біль, частіше притаманний чоловікам від 20 до 50 років, які мають шкідливі звички, супроводжується сильним збудженням, слізливістю очей, набряком у носі та локалізується в одному місці голови.
За даними ВООЗ, мігрень посідає друге місце серед захворювань у жінок віком 15–44 років, які найчастіше зумовлюють втрату працездатності.

Частими причинами головного болю є:

  •  Спазм артеріальних судин, уповільнення кровотоку, надлишкове внутрішньочерепне кровонаповнення, гіпоксія, яка для курящих людей шкідлива подвійно, тому можна не сумніватися, що «важка, втомлена» голова буде нагадувати про себе день у день;
  •  Підвищений або знижений внутрішньочерепний тиск;
  •  Вплив різних патологічних процесів на нервові закінчення;
  •  Співвідношення таких факторів, як температура навколишнього середовища, вологість і склад повітря, атмосферний тиск, тягне ланцюгову реакцію порушень кисневої рівноваги, що сприяє виникненню головної болі;
  •  Різка зміна погодних умов (переліт з однієї кліматичної зони в іншу) викликає метеотропні реакції, що характеризуються не тільки головним болем, але і іншою симптоматикою;
  •  Недолік рухової активності (гіпокінезія) переростає в гіподинамію і яка веде до розбитості, втоми, слабкості і головних болів;
  •  Стреси, психоемоційні і фізичні навантаження, голодування.
  •  Надлишкові статичні навантаження, які несуть офісні службовці, працівники, чия професія пов’язана з мікроскопом та іншої оптикою, водії, швачки, ювеліри, збирачі і просто молоді люди що захоплюються комп’ютерними іграми;

Причину частих головних болів все більше знаходять в поширеному нині захворюванні – остеохондрозі шийного відділу хребта, який, настільки ставши «популярним» у молоді, схоже, скоро добереться до дитячого віку. При шийному остеохондрозі біль частіше локалізується в потилиці, в плечах, руках і іноді підносить неприємні «сюрпризи». Незручний рух або поворот голови здатний дати настільки різкий головний біль, що доводиться викликати «швидку», лікар якої може запідозрити гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт) і госпіталізувати людину в стаціонар. Такі варіанти добре знайомі людям, страждаючим від синдрому вертебро-базилярної недостатності і всіх патологічних процесів, які до нього привели.
Причиною частих головних болів нерідко є хронічні захворювання пазух носа (гайморит, синусит), неврити гілок трійчастого нерва, глаукома. Як правило, біль у таких випадках локалізується в області чола або у скроні (неврит трійчастого нерва).
Головні болі не є фатальним фактором, оскільки є ряд заходів, що дозволяють контролювати неприємні відчуття, жити з ними, не втрачаючи працездатності та здоров’я. Успішне лікування базується на точному діагнозі. У багатьох випадках його можна поставити, не вдаючись до інструментальних методів дослідження. Досить зробити висновки з особливостей перебігу хвороби, форм її прояву та обставин, що супроводжують хворобливих відчуттів.

Головний біль

Пучковий (кластерний) головний біль належить до рідкісних видів судинного головного болю, про нього знає лише 1% людей, що живуть на Землі, і в переважній більшості (близько 80%) це – чоловіки. Жіноча половина подібне «задоволення» має вкрай рідко і то після складних оперативних втручань, викликаних гінекологічною патологією. Пучковий головний біль злегка нагадує широко поширену мігрень, однак при цьому має і ряд відмінностей, де основним вважається серія виникаючих нападів (кластерів), які переслідують людину від доби до тижня переважно в нічний час. Триває напад від півхвилини, хоча здається, що минає вічність, до декількох хвилин, потім біль затихає на короткий проміжок часу (від 5 хвилин до часу), щоб з’явитися знову. І так 5-6 разів за ніч протягом декількох днів. Головний біль закінчується так само раптово, як і почався, і після серії нападів може не з’являтися декілька років, проте людині, що зазнала ні з чим не порівняні, гострі, «дикі» головні болі, важко про них забути. Симптоми пучкового головного болю досить красномовні: до закладанню вуха швидко приєднується проникний гострий головний біль «за очима», очі червоніють, течуть сльози, закладає ніс, кидає в піт. При першому нападі біль зазвичай односторонній, при повторенні – перекидається на всю голову. Кластерний головний біль не допускає самостійної терапії, оскільки традиційні засоби від головного болю навряд чи дадуть бажаний ефект, тому, витримавши одну ніч, краще нанести візит до лікаря (терапевта або невролога), який визначить причину і призначить необхідне лікування.

Головний біль напруги – це найпоширеніша форма, що виникає з ряду причин, які зустрічаються на кожному кроці. Можна погодитися, що важко захистити себе від хвилювань, втоми, розрахувати правильно фізичні навантаження і строго слідувати всім розпорядженням медицини. Головну біль напруги можуть спровокувати фактори повсякденного життя, які людина не завжди в змозі запобігти: задушливе приміщення, сильний вітер, транспорт, підйом вантажів, алкоголь і багато іншого … І наскільки різноманітні причини, що викликали біль, настільки неоднорідні її прояви. Характер болю пацієнти порівнюють зі стяганням голови обручем, перебуванням у лещатах або в шоломі, що вказує на стискаючу (але не пульсуючу!) біль. Зазвичай головний біль напруги – монотонний, проте сила його у кожної людини своя: легка, «терпима» або болісна, супроводжувана іншими симптомами (дратівливість, нервовість, слабкість, безсоння, непереносимість гучних звуків і яскравого світла). Разом з тим, як правило, не присутня нудота та й приступів вона не має. Крім того, головний біль напруги ділиться на епізодичний, що триває від півгодини до півмісяця (але не більше 6 місяців у році) і хронічний, коли голова болить тиждень і не проходить, другий, третій, а в загальній сумі виходить, що людина з ним не розлучається.
До методів,які можуть виявити причину цефалгії, належать:
1. КТ головного мозку – дає можливість виявити об’ємний утвір в порожнині черепа, зони порушення мозкового кровообігу (гострі та хронічні), аномалії розвитку головного мозку, травматичні пошкодження, ознаки гідроцефалії.
2. Магнітно-резонансна томографія головного мозку та хребта володіє ще більш широкими можливостями, аніж КТ. Вона дозволяє побачити структури не тільки головного, але й спинного мозку, допомагаючи при цьому у діагностиці пухлин, дрібних і великих вогнищ після інсульту, травматичних пошкоджень, синуситів, міжхребцевих гриж, та ще цілого спектру захворювань, які можуть бути причиною виникнення цефалгій.
3. Моніторування артеріального тиску – метод, що дозволяє виявити приховану артеріальну гіпертонію, встановити особливості коливання артеріального тиску впродовж доби і відкоректувати терапію для зниження артеріального тиску.
4. Лабораторні дослідження – дозволяють виявити ознаки інфекції, запалення.
5. Діагностика головного болю не викликає труднощів при типовій мігрені, тригемінальній невралгії, гіпертонічному кризі і под. Хоча в багатьох випадках потрібне тривале спостереження із використанням всіх клінічних й параклінічних досліджень. Важливу роль відіграють вимірювання артеріального тиску та дослідження очного дна для своєчасного виявлення застійних дисків зорових нервів. Для виключення супратенторіальних об’ємних процесів, необхідно зробити ехоенцефалографію.
6. Електроенцефалографія може виявити вогнище патологічної активності або доказові загальмозкові зміни електричної активності, що виключають невротичний характер цефалгії. В усіх випадках інтенсивних або затяжних головних болів необхідно краніографічне дослідження, а при необхідності – дослідження спинномозкової рідини.
7. Консультація окуліста – показана практично у всіх випадках наявності головного болю, оскільки можливі зміни на очному дні, які може побачити тільки окуліст, за допомогою спеціальної апаратури, також допомагають встановити дійсну причину головного болю. Крім того, окуліст оцінить стан рефракції, гостроту зору, поля зору.
8. Іноді може також знадобитися консультація отоларинголога, стоматолога для спеціального обстеження.
Загалом усе вищезазначене дає підстави для усвідомлення такого складного явища, як головний біль, специфіки його прояву та об’єктивної зумовленості. Також встановлено основні діагностичні підходи щодо пошуку більш складних його причин.

Лікування первинного головного болю
За лікуванням звертайтеся до свого сімейного лікаря або терапевта.

Сімейний лікар КНП « Старосинявський ЦПМСД » О.В. Найко