Гіпертонічна хвороба (гіпертонія) або артеріальна гіпертензія – це захворювання серцево-судинної системи, яке проявляється систематичним підвищенням артеріального тиску. Чим вищий показник кров’яного тиску, тим складніше працює серце. Якщо хвороба не контролюється, гіпертонія може викликати серцеві напади, гіпертрофію серця і врешті-решт призвести до серцевої недостатності. У кровоносних судинах можуть утворитися випинання стінок (аневризми), викликані високим тиском, що підвищує ймовірність тромбозу і розривів.

Про що повинен знати пацієнт з підвищеним артеріальним тиском:

  •  при вперше в житті виявленому підвищеному АТ необхідно звернутися до сімейного лікаря й пройти відповідне обстеження;
  •  якщо діагноз підтвердиться, ні в якому разі не займатись самолікуванням;
  •  єдиного і універсального засобу лікування і профілактики гіпертонічної хвороби не існує;
  •  лікування триває довго і спрямоване на зниження АТ до нормальних величин, за яких пацієнт почуває себе добре;
  •  за погіршення самопочуття (поява чи посилення головного болю, задишки, болю в серці, запаморочення тощо), зниження ефективності призначеного лікування, потрібно проконсультуватися з лікарем;
  •  провідне значення в успішному лікуванні гіпертонічної хвороби має режим праці та відпочинку (достатній сон, уникнення стресових ситуацій тощо);
  •  рекомендовано не вживати алкоголь, міцний чай, каву; дотримуватися правильного режиму харчування (в добовому раціоні не повинно бути більше кухонної солі, ніж 3-5 г). У пацієнтів з гіпертонічною хворобою і ожирінням зниження маси тіла на 1 кг супроводжується зниженням АТ на 1-2 мм.рт.ст.

Щоб поліпшити якість життя при гіпертонії, необхідно регулярно контролювати свій артеріальний тиск!

Сучасні методи діагностики і лікування гіпертонії дозволяють успішно контролювати стан пацієнтів з артеріальною гіпертензією і попереджати страшні ускладнення – втрату зору, аритмію, серцеву недостатність, інфаркт міокарду, інсульт.

Говорити про діагноз «артеріальна гіпертензія» можна у випадку, якщо лікарем було зафіксовано неодноразове підвищення артеріального тиску вище 139/89 мм рт. ст. Слід знати, що підвищення артеріального тиску – навіть стійке, але незначне – це ще не артеріальна гіпертонія. Але звернути увагу і вживати заходів необхідно в будь-якому випадку. Тоді від симптомів цього захворювання можна позбутися.

Дуже часто зустрічаються випадки, коли гіпертонічна хвороба не має яскраво виражених симптомів. Але вживати заходів і лікувати хворобу необхідно, оскільки можлива поява серйозних ускладнень. Так, гіпертонічна хвороба може чинити негативний вплив на деякі органи – наприклад, може постраждати серце (гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, інфаркт міокарда, розвиток серцевої недостатності), страждає головний мозок (геморагічний та ішемічний інсульти, дисциркуляторна енцефалопатія), нирки, а також усі судини.

Нажаль існують міфи щодо гіпертонічної хвороби:

1 МІФ: Гіпертонічна хвороба – це спадкова хвороба. Якщо хворіли батьки, то мені цього не уникнути

Спадковість відіграє велику роль у розвитку гіпертонічної хвороби. Проте обтяжена спадковість не означає 100% ймовірності розвитку цього захворювання. Якщо ваші батьки мають проблеми з тиском, дотримання здорового способу життя може запобігти розвитку гіпертонії, а періодичний контроль тиску – вчасно виявити проблему.

2 МІФ: На гіпертонічну хворобу хворіють люди старшого віку, тому молодим не варто турбуватися

Насправді ця хвороба може вражати не тільки дорослих різного віку, а й навіть дітей. Останнім часом спостерігається тенденція до зростання частоти гіпертонічної хвороби серед дітей та молоді, що здебільшого пов’язано з поширенням ожиріння, нездорового харчування, малорухливого способу життя та шкідливих звичок. Крім того, часто хвороба може довго залишатись не виявленою, оскільки більшість людей не зважають на цю проблему в молодому віці.

3 МІФ: Тиск може підвищуватись тільки на прийомі у лікаря. Це називається «гіпертонія білого халату»

Такий феномен існує, проте, щоби точно його встановити, потрібно провести додаткове вимірювання тиску поза кабінетом лікаря. Це може бути амбулаторний добовий моніторинг тиску з використанням спеціального приладу, який програмується та самостійно вимірює тиск протягом доби і дозволяє оцінити реакцію на різні навантаження в умовах звичайного життя.

4 МІФ: Ліки потрібно приймати лише тоді, коли погано

Це дуже поширений міф, який коштує здоров’я, а інколи й життя пацієнтам. Сьогодні не існує іншого способу запобігти ускладненням гіпертонії (інсульту, інфаркту, ураженню нирок, судинній деменції тощо) крім дотримання здорового способу життя та регулярного медикаментозного лікування.

При цьому прийом ліків повинен нормалізувати тиск. Лікарі в професійному спілкуванні застосовують поняття «досягнення цільового АТ». Що це означає? Ваш сімейний лікар чи кардіолог підбирає певні ліки – як правило, комбінацію різних антигіпертензивних препаратів – в певних дозах і пересвідчується, що при їх вживанні ваш тиск нижчий ніж 140/90 мм рт.ст. Саме цю підібрану «схему» ви маєте кожного дня приймати задля збереження досягнутого результату в контролі тиску.

5 МІФ: Непотрібно лікуватись,якщо є тільки високий тиск

Деякі люди називають високий тиск своїм нормальним станом, оскільки вони не мають ніяких скарг та негативних почуттів при цьому. Це не означає, що лікуватись не потрібно.

Іноді зустрічаються пацієнти, які не мають ніяких скарг або суб’єктивних почуттів при АТ 190/120 мм рт.ст., але ж це не означає, що не потрібно лікувати такий загрозливий стан.

Чому важливо лікувати гіпертонічну хворобу з перших проявів захворювання? Іноді цю хворобу називають німим вбивцею – за відсутності значного дискомфорту та болю постійно підвищений АТ чинить несприятливий вплив на серце, судини й нирки.

Спочатку ці зміни ніяк не проявляються, і їх можна виявити лише за допомогою спеціальних досліджень, але якщо хвороба прогресує, ці зміни поглиблюються та можуть перейти в інсульт, інфаркт або інші важкі ускладнення. Тому що раніше ви почнете контролювати свій тиск, то менше шансів ви надаєте хворобі для прогресування.

6 МІФ: Для лікування достатньо “прокрапатись” 1-2 рази на рік

Таке “лікування” не допоможе вирішити проблему. Потрібно регулярно та ретельно приймати ліки. Результати численних досліджень доводять, що регулярне лікування хвороби та здоровий спосіб життя зменшують ризик серцево-судинних захворювань. Наукових обґрунтувань ефективності методу внутрішньовенного вливання не існує.

7 МІФ: Гіпертонічну хворобу можна вилікувати народними методами

У випадку проблем з тиском народні методи не працюють. Тому якщо ви побачили чудодійний спосіб позбавлення від гіпертонічної хвороби, як-от настоянки чи спеціальні ванни – не варто витрачати час і кошти на ці методи.

8 МІФ: Тиск з віком зростає

На сьогодні не існує ніяких вікових норм показників артеріального тиску Якщо на прийомі у лікаря АТ ≥ 140/90 мм рт.ст., і такий рівень підтверджується як мінімум двічі протягом місяця на окремих візитах, це свідчить про гіпертонічну хворобу незалежно від віку хворого. Сучасні підходи до лікування гіпертонічної хвороби в людей яким понад 65 років (і навіть понад 80 років), полягають у призначенні постійної медикаментозної терапії з метою нормалізації АТ та зменшення ризику, перш за все, мозкового інсульту та інфаркту міокарда.

Найпоширенішими і небезпечними ускладненнями, які може викликати гіпертонічна хвороба, є:

  •  гіпертонічний криз;
  •  геморагічні або ішемічні інсульти при порушенні мозкового кровообігу;
  •  нефросклероз (первинно зморщена нирка);
  •  серцево-судинна недостатність;
  •  аневризма, аневризма аорти.

Гіпертонічний криз

Якщо відбувається різке підвищення артеріального тиску, якому супроводжує погіршення мозкового, ниркового та коронарного кровообігу, то можна говорити, що настав гіпертонічний криз. При цьому підвищується можливість серйозних серцево-судинних ускладнень, таких як інфаркт міокарда, інсульт, розшарування стінки аорти, субарахноїдальний крововилив, гостра ниркова недостатність, набряк легенів.

Причини, через які може розвинутися гіпертонічний криз:

  •  психоемоційне напруження;
  •  алкогольні ексцеси;
  •  відмова від прийому лікарських препаратів;
  •  метеорологічні фактори;
  •  неправильне лікування артеріальної гіпертонії;
  •  надмірне споживання в їжу солі.

Прояви гіпертонічного кризу

Людина може відчувати занепокоєння, сильне збудження, страх, розвиваються симптоми тахікардії з’являється відчуття нестачі повітря. Можливо почервоніння шкірних покривів обличчя, тремор рук, холодний піт. При порушеннях мозкового кровообігу з’являються нудота, одноразова блювота, запаморочення. Крім того, слабкість в кінцівках, порушення язика, відчуття оніміння язика і губ. У деяких, особливо важких випадках можуть виникати ознаки серцевої недостатності, що супроводжуються задишкою, і нестабільної стенокардії – біль у грудях та інші судинні ускладнення.

Важливо пам’ятати!

Гіпертонічний криз може розвинутися на всіх стадіях хвороби. Повторний гіпертонічний криз – найчастіше свідчення того, що лікування артеріальної гіпертонії виконується неправильно, і необхідно вжити заходів для зміни ситуації.

Перша допомога при кризах

Якщо криз виникає вперше або пацієнт почуває себе погано – необхідно негайно викликати швидку допомогу.

До приїзду медиків необхідно:

  •  надати пацієнтові лежаче з високою подушкою або напівсидяче положення;
  •  створити спокій і заспокоїти людину, забезпечити доступ свіжого повітря, розстебнути комір, послабити краватку, розстебнути бюстгальтер;
  •  дати заспокійливе (валокордин, корвалол, ново-пасив, валеріана);
  •  виміряти тиск і пульс;
  •  пильно спостерігати за пацієнтом;
  •  передати в руки до медиків;
  •  при важкому стані необхідна госпіталізація в стаціонар.

Профілактика гіпертонії:

  •  фізична активність, заняття спортом, ранкова гімнастика, плавання, фітнес, спортзал. Навантаження повинні бути легкими або помірними, високі фізичні навантаження шкідливі;
  •  дієта з обмеженням солі до 5 грамів на добу. Виключення з харчування продуктів з надлишком солі (чіпси, солоності, ковбаси, консерви). Заміна солі на прянощі і часник;
  •  різке скорочення в харчуванні тваринних жирів і вуглеводів зі зниженням ваги тіла. Це профілактика атеросклерозу, ожиріння;
  •  збагачення раціону калієм, кальцієм;
  •  відмова від шкідливих звичок;
  •  захист організму від емоційних і фізичних стресів;
  •  контроль за тиском;
  •  регулярне відвідування лікаря.

Артеріальна форма гіпертонії вражає не тільки людей похилого та середнього віку, а й молодих – цьому сприяє і малорухливий спосіб життя сучасної людини, і екологічна обстановка у великих містах. Сімейні лікарі рекомендують починати стежити за своїм тиском вже з 25 років, регулярно вимірюючи його і намагаючись виключити зі свого життя негативні фактори впливу. Зробити це набагато простіше, ніж витрачати час у майбутньому на тривале і дороге лікування.

Наталія Олександрівна Стасюк, сімейний лікар Старосинявської АЗП/СМ