Підвищена температура тіла – провідний симптом насамперед респіраторних захворювань. До певної межі підвищена температура є захисною реакцією організму.

Нормальна температура тіла в аксилярній ділянці 35,8-37,0°С, оральна становить від 35,8 до 37,3°С, ректальна — від 36,1 до 37,8°С. Температура тіла в аксилярній ділянці < 36 °С трактується як субнормальна (гіпотермія), а > 37 °С – як підвищена (гіпертермія, лихоманка, гарячка). За ректального вимірювання температури лихоманка діагностується при значеннях > 38,3 °С,оральна > 37,8°С.

Основні причини підвищення температури тіла у дітей:

· інфекції (віруси, бактерії, мікоплазми, хламідії, рикетсії, патогенні гриби, найпростіші, вакцини);

– неінфекційні лихоманки:

перегрівання, зневоднення організму;

прорізування зубів;

патологія центральної нервової системи (крововиливи, травми, пухлини, набряк мозку);

ендокринопатії (гіпертиреоз, феохромоцитома);

психогенні чинники (неврози, психічні розлади, емоційне напруження);

тяжкі алергічні реакції, метаболічні розлади, дифузні захворювання сполучної тканини;

резорбційні чинники (удар, стискання, опік, некроз, гемоліз);

рефлекторні чинники (больовий синдром при сечо- та жовчнокам’яній хворобах);

пухлинні процеси(лімфогранулематоз, неходжкінські лімфоми), гранульомні захворювання (саркоїдоз);

спадкові фактори.

За ступенем підвищення розрізняють температуру тіла:

субфебрильну (37,2- 38,0°С);

помірно фебрильну (38,1°С-39,0°С);

високо фебрильну (39,1°С-41,0°С);

гіперпіретичну (понад 41,1°С).

За тривалістю періоду підвищення температури тіла гарячка може бути:

· ефемерна (від декількох годин до декількох діб);

· гостра (тривалістю до 15 діб);

· підгостра (тривалістю до 45 діб);

· хронічна (більше 45 діб).

За клінічним перебігом доцільно виокремити два варіанти лихоманки: «рожеву» («червону») і «бліду».

При «рожевій» лихоманці загальний стан дитини, незважаючи на підвищення температури тіла іноді до високих значень, порушується незначно, шкіра гіперемійована, гаряча на дотик, волога, кінцівки теплі. «Рожева» лихоманка – менш загрозливий симптом, але її наявність не виключає бактеріальної природи захворювання.

При «блідій» лихоманці за наявності периферичного спазму шкіра бліда, «мармурова», акроціанотична, суха; кінцівки холодні; надмірна тахікардія, задишка, озноб; порушується загальний стан дитини – пригнічення, кволість, сонливість (можливе збудження), галюцинації, фебрильні судоми. «Бліда» лихоманка часто супроводжує тяжкі бактеріальні процеси, тому потребує пильної уваги з боку лікарів.

Вимірюють температуру тіла у дітей найчастіше за допомогою ртутних термометрів в аксилярній ділянці, паховій складці або в прямій кишці. Перед реєстрацією шкірної температури необхідно протерти рушником місце вимірювання (аксилярна ділянка, пах). Термометр перед використанням протерти спиртом, струсити до опущення ртутного стовпчика нижче 35 °С. В місці реєстрації температури термометр утримується притискуванням зігнутої руки чи зігнутої ноги дитини.

Перед вимірюванням ректальної температури бажано зробити очисну клізму, покласти дитину на бік і ввести змащений вазеліном ртутний кінець термометра в задній прохід, сідниці обережно стиснути, і в такому положенні утримувати дитину весь період реєстрації температури. Тривалість вимірювання температури в аксилярній ділянці – до 10 хв, ректально – 5 хв.

Після заміру температури термометр слід промити теплою водою, витерти насухо, продезінфікувати спиртом. Зберігати термометри необхідно в недоступному для дітей місці. Температуру тіла вимірюють зазвичай 2 рази на день: зранку, натще, о 7-8 год. і ввечері, перед останнім прийомом їжі, о 17-18 год. За необхідності температуру реєструють кожні 2-3 год. чи частіше.

Які дії батьків при високій температурі у дитини?

Насамперед важливо, аби дитину оглянув лікар для встановлення причини підвищення температури тіла.

Якщо ви помітили, що шкіра дитини червона та гаряча на дотик, це означає, що має місце «рожева» лихоманка. Тоді варто вдатися до таких заходів.

Дитину слід розкрити, забезпечивши доступ свіжого повітря.

Дати достатню кількість рідини (теплий чай, мінеральна вода, морси, відвари малини, шипшини тощо).

Застосувати фізичні методи охолодження: обтирання тіла водою температурою 24–28°С. Відтак варто пам’ятати, що прохолодна вода може викликати спазм судин, що зменшить тепловіддачу внутрішніх органів. Якщо дитина почала пітніти, треба частіше змінювати одяг на сухий та давати більше пити.

Жарознижувальні препарати (парацетамол, ібупрофен) показані при температурі тіла у пахвовій ділянці >38,5°С або >38°С у дітей з групи ризику розвитку патологічного варіанту лихоманки (вік дитини менше 2-х місяців, мали місце судоми при підвищенні температури у минулому або дитина погано переносить високу температуру чи мають місце хвороби нервової системи, вади серця або інші тяжкі захворювання).

Температуру тіла слід контролювати кожні 20–30 хв., поки вона не знизиться до 37–37,5°С.

Чи можна давати жарознижувальні препарати для попередження лихоманки?

Профілактичний прийом жарознижувальних препаратів неможливий. Хворі з проявами «блідої» лихоманки, які погано реагують (або взагалі не реагують) на жарознижувальну терапію, повинні бути госпіталізовані до стаціонару.

Звертаємо увагу на те, що самостійне лікування гарячки без огляду сімейного лікаря – невиправданий ризик для здоров’я дитини!

Сімейний лікар Старосинявської АЗП/СМ Чернявська Т.Т.